
Флоріан Юр'єв (1929-2021) – архітектор, художник, композитор і мистецтвознавець, який ще у 1960-х вигадав власну теорію «музики кольору». Народився 11 серпня 1929 року в сибірському Кіренську, куди радянська влада вислала його батька-біолога. Родина повернулась в Україну, і саме Київ став містом, де Юр'єв реалізував майже всі свої ідеї – від герба столиці до незвичної будівлі біля метро «Либідська».
За фахом він кандидат мистецтвознавства, а за покликанням – майстер, що працював одразу в кількох ремеслах. Юр'єв виготовляв скрипки, писав вірші, викладав і розробляв власну колористичну систему. Кожна з цих сфер випереджала свій час на десятиліття. Тому мистецтвознавці й досі сперечаються, куди точно віднести його спадщину – до офіційного радянського мистецтва чи до підпільного андерграунду.
«Літаюча тарілка» і герб Києва
Найвідоміший об'єкт Юр'єва – будівля Українського інституту науково-технічної та економічної інформації біля станції метро «Либідська», яку кияни прозвали «літаючою тарілкою». Архітектор проєктував її як кольоромузичний театр із залою на 500 місць, де звук і світло мали зливатися в єдиний твір. Будівля отримала визнання за новаторство в архітектурі. Сьогодні вона під загрозою знесення – забудовники хочуть звести на цьому місці черговий торговий центр.
Другий масовий слід Юр'єва в Києві – герб міста, затверджений 1969 року. Зображення каштанового листа стало офіційним символом радянського Києва на понад чверть століття. Герб скасували лише 1995-го, коли столиця повернулась до історичного архангела Михаїла. Втім, саме версія Юр'єва найдовше супроводжувала кілька поколінь киян у щоденному житті.
Виставка «Modus Coloris Sintez» і концепція «Гармонія сфер»
«Modus Coloris Sintez» – перша персональна виставка Юр'єва в Національному художньому музеї України, що відбулась 2019 року. Куратори поставили собі завдання показати митця багатофокусно: як архітектора, живописця, теоретика і поета одночасно. Назва виставки – формула, яку сам Юр'єв вигадав для позначення «модусів» – кольорових композицій, що поєднують візуальний, символічний і емоційний виміри твору.
В основі всієї системи – ідея синтезу мистецтва, релігії і науки. Юр'єв вважав, що лише таке поєднання здатне гармонізувати духовне життя людини в умовах ідеологічної кризи цивілізації. Звідси й назва його програмної концепції – «Гармонія сфер». У ній колір виконує три функції одночасно: комунікативну, пізнавальну і виражальну. Це не просто теорія кольору. Це спроба створити нову мову сприйняття світу.
Дивіться лекції Флоріана Юр'єва онлайн
Обидві лекції художника доступні на YouTube і дають змогу почути пояснення теорії з перших вуст. Перша – «Музика кольору й поезія» 2019 року з циклу «Дивіться, митець!» – розкриває, як Юр'єв прийшов до ідеї кольорового живопису через музику.
Друга – архівний запис лекції в НХМУ від творчого об'єднання «МІТЄЦ» – фіксує саму подію у музеї під час виставки.
В обох записах Юр'єв особисто розшифровує формулу «Modus Coloris Sintez» і пояснює, чому вважав кольорову систему ключем до гармонізації свідомості. Для тих, хто цікавиться історією українського мистецтва другої половини XX століття, ці лекції – рідкісна можливість почути голос новатора, який досі лишається недооціненим.