Маланка приходить у дім у найтемнішу зимову ніч, щоб разом зі Щедрим вечором відкрити друге, радісне дихання різдвяного циклу українських свят. У ці дні село перетворюється на народний карнавал – з піснями, щедруванням і фантастичними масками, де оживають давні українські обряди Маланки та Старого Нового року.
Походження свята Маланки – християнські й народні корені
13 січня в церковному календарі вшановують преподобну Меланію, християнську аристократку IV–V століть, яка в юному віці відмовилася від розкоші й роздала майно бідним, а згодом оселилася на горі Єлеонській у монастирі. Її ім’я поєдналося з давнім народним Щедрим вечором, тож у народній свідомості свято Маланки об’єднало християнську історію милосердя та дохристиянські уявлення про оновлення й родючість. У цьому синтезі вірувань добре чути переосмислену думку: «ми не зберігаємо попіл, а передаємо вогонь традиції» – саме так українці вкладають у Маланку сенс безперервності життя.
Обряди Щедрого вечора – щедрування і народний карнавал
Увечері 13 січня розпочинається Щедрий вечір – час, коли діти ходять щедрувати, а молодь влаштовує свято Маланки як веселий народний карнавал. У двори заходять переодягнені Маланка й Василь, поруч із ними йдуть символічні персонажі – «коза», «кіт», «ведмідь» та інші маски, які колись уособлювали достаток, захист господарства та силу природи. Після жартів, міні-сценок і благословень господарів на добрий рік лунають щедрівки – короткі обрядові пісні-побажання, у яких звучить основний мотив: хай новий рік буде щедрим на здоров’я, врожай та злагоду, а свято Маланки принесе в дім радість.
Старий Новий рік – день Святого Василія
14 січня українці святкують Старий Новий рік – день Святого Василія, який завершує цю частину різдвяного циклу свят. У традиційній культурі Маланка та день Святого Василія сприймаються як дві частини одного обряду: спершу – веселе перевертання звичного порядку світу на Маланку, потім – упорядкування й побажання добробуту на Василя. Недаремно саме у цей день засівають оселю зерном – жестом, який об’єднує народні аграрні уявлення про врожай і християнське благословення на новий рік.
Маланка сьогодні – свято в селах України
Сьогодні повноцінне святкування Маланки збереглося лише в частині українських сіл, де ще можна зустріти щедрувальників у традиційних масках, почути місцеві варіанти обряду й відчути атмосферу живого свята. Часто ці традиції підтримують і відроджують місцеві художні колективи, фольклорні гурти та ініціативні громади, які організовують святкові ходи, вуличні вистави й етнографічні фестивалі. Так Маланка з сімейного й сільського обряду поступово перетворюється на елемент нематеріальної культурної спадщини, який одночасно зберігають і переосмислюють.
Маланка в Легедзиному – сучасний обрядовий фестиваль
Показовий приклад сучасного святкування Маланки – село Легедзине в Черкаській області, де Щедрий вечір перетворюється на цілісний мистецький фестиваль. Тут до традиційних щедрувань додають художні інсталяції, виставки живопису й кераміки, видовищне фаєр-шоу та навіть щедрування на тракторі, яке поєднує аграрну символіку з елементами вуличного перформансу. Такі події роблять свято Маланки видимим для ширшої аудиторії, демонструючи, що давні українські обряди можуть органічно поєднуватися з сучасним мистецтвом і форматом фестивалю.