3 листопада 2023 р. — 25 лютого 2024 р. у Національному музеї «Київська картинна галерея» відбуватиметься проєкт Івана Марчука «Шевченкіана».
Завітайте до нас, щоб одними з перших оглянути експозицію витончених робіт, де поєднались геній видатного сучасного митця та творчість Кобзаря. Гармонійним доповненням до загального враження від виставки стануть інтер’єри історичних залів нашого музею. Експозиція точно запам’ятається вам образами, які ніби зійшли зі сторінок «Кобзаря», а також майстерним використанням майже монохромних кольорів і напівтонів, що дозволило оживити кожен сантиметр картин.
«У 1983 році я перечитав «Кобзаря» і підкреслив у ньому образи олівцем. Тоді я задумав створити 100 картин. Вдалося намалювати 42».
Мистецьке осмислення видатним українським художником Іваном Марчуком поетичної творчості Тараса Шевченка відобразилося у створенні серії малярського циклу «Шевченкіана». Митець під час творення картин застосував техніку гризайлю, що дало можливість створити майже монохромні роботи, використавши однотонну гаму найтонших варіацій кольору, побудовану на віртуозному відчутті оптико-хроматичних можливостей. Лише окремі твори циклу є багатобарвними, але їх колорит дуже стриманий та шляхетно-вишуканий. Картини не лише ілюструють поетичні рядки Шевченкового «Кобзаря», а й відображають світобачення самого Івана Марчука, насамперед його історіософію.
У 1994 році видавництво художньої літератури «Дніпро» у Києві надрукувало видання «Кобзаря» з митецьким доробком всесвітньо відомого художника. Митець йшов не шляхом буквального ілюстрування рядків поета, а намагався передати глибинний зміст творів, напруження слова шевченківського «Кобзаря», палітру емоцій, духовних поривань, філософських роздумів Шевченка. Український письменник Дмитро Павличко, відзначаючи своєрідність трактування «Кобзаря», відмітив непомітні, навіть для багатьох мистецтвознавців, пластичні деталі творів: «…Марчук явив нам свого Шевченка, не подібного на Шевченка Сластіона чи Касіяна, але саме тим і цікавого. Була ще, мабуть, у художника мета показати, що "Кобзар" — це вже не книжка, а плоть землі нашої… Тріщини, які пробігають через долоні, одяг, бандури, чола Шевченкових персонажів, нагадують тріщини у висохлому від суховію чорноземі. Відчувається спекотна суша землі, але і її родючість, непохитність і незнищенність… Він змушує нас іншими очима прочитати Шевченка, по-новому осмислити і в собі зміцнити його філософський дух…».
Іван Степанович Марчук – народний художник України (2002), лауреат Національної премії України імені Т. Г. Шевченка (1997), член Міжнародної Академії Сучасного Мистецтва «Золота гільдія» (Рим, Італія). Увійшов до списку ста геніїв сучасності, визначених рейтинговим опитуванням Greators Synectics (2007, Великобританія), яке вважає його «генієм, що вплинув на трансформацію суспільної свідомості». Почесний громадянин міст Києва, Тернополя і Канева.
Доробок митця налічує більш ніж 4000 творів і понад 100 персональних виставок. Він є засновником нових технік у мистецтві, зокрема «пльонтанізму» (таку назву митець дав своєму стилю — від слів «плести», «пльонтати», адже його картини ніби створені з клубочків чудернацьких ниток). Сьогодні картини українського художника вражають поціновувачів у Європі, Америці, Австралії та десятках країн світу.
У Каневі, після попередніх персональних виставок Івана Марчука у музеї Тараса Шевченка на Тарасовій Горі (1982, 1983, 1984, 1995, 1997, 2015), фондова колекція Заповідника поповнилася творами всесвітньо відомого художника, що знаходяться в постійній експозиції музею та на виставках. «Шевченкіана» Івана Марчука (42 твори, написаних темперою впродовж 1980–1983рр.) є одним із найцінніших набутків музейного зібрання Шевченківського національного заповідника, зокрема завдяки щедрим дарункам самого художника, Голови правління НБУ (1993–2000) – Віктора Ющенка і Міністра фінансів України (1994–1996) – Петра Германчука.
Життєве і творче кредо Івана Марчука: «…Для мене мистецтво — це життя й одкровення. Іншої альтернативи нема. Й водночас мистецтво — це каторга. Я працюю 365 днів на рік і без цього не можу. Це присуд долі, карма, вирок, приреченість. І нікуди не дінешся…. Я мрію полежати у траві, слухаючи як вона росте, я хочу дивитися, як пливуть у небі хмари, хочу тішитися, веселитися, спілкуватися в компанії, не відмовився б піти до школи, щоб когось там чогось навчити. А потім думаю: а мені ж теж хочеться самому щось зробити. Непереможна думка!».
Тарас Шевченко та Іван Марчук — це тема окремого мистецького дослідження. Якщо уважно простежити творчі шляхи двох митців, то можна помітити в них багато спільних рис. Тому не дивно, що Марчук не просто проілюстрував поетичні рядки Шевченка, а й вклав у роботи особисте світобачення, власні композиційні та стилістичні рішення.
Авторська манера Марчука в цьому циклі творів поєднала стилістику українських народних картин, модерну кінця ХІХ — початку ХХ ст., навіть сюрреалізму. Кожна картина митця сповнена глибокого драматизму і тонко передає характери й долі героїв творів. За цикл «Шевченкіана» Івана Марчука було нагороджено Національною премією імені Тараса Шевченка.
Співорганізатори: Офіс Президента України, МКІП, НХМУ, Шевченківський національний заповідник "Тарасова гора", Центр сучасного мистецтва — музей Івана Марчука.
Проєктна група: Алла Ілінг, Євгенія Артеменко, Олена Боримська, Вероніка Щукіна, Ірина Хоменко, Олександра Рижова, Олександра Кабакова, Єлизавета Шуляк, Анастасія Швидюк.
Дизайн: Маліка Умарова.
Період виставки: 3 листопада 2023 р. — 25 лютого 2024 р.
Вартість повного вхідного квитка – 300 грн (пільгові категорії – 150 грн).
Музей приймає відвідувачів з 11 до 18 години (крім понеділка та четверга); з 11 до 19 години у вівторок. Каса працює до 17:20 (18:20 у вівторок).
Адреса музею: м. Київ, вул. Терещенківська, 9