9 вересня 2026 року в Національному музеї «Київська картинна галерея» відкривається виставка «Свіже» Владислава Шерешевського – проєкт, який показує найновіші роботи одного з найвідоміших сучасних українських художників. На полотнах уживаються гумор і трагізм, гротеск і лірика, радість буття і крихкість людського тіла. Владислав не ділить сюжети на «високі» й «буденні». Це принципова позиція автора, який за 60 років життя жодного разу не намалював «зручну» картину.
Головна ідея експозиції – показати, як протилежні емоції існують в одному образі одночасно, без ієрархії між ними. Владислав Шерешевський будує кожен твір як багатошаровий «коктейль», де іронія не применшує біль, а дає можливість на нього подивитися. Художник сам жартома називає себе пекарем, який готує «кулінарні натюрморти» з декількома шарами сенсів – і глядачеві доведеться розгадувати їх самостійно.
Портрети відомих постатей у стилі поп-арту
У дусі митців поп-арту художник запозичує яскраву палітру та деформовану пластику Ван Гога, аби зобразити знакових постатей: Іллю Рєпіна, Івана Франка, Сергія Параджанова, Альберта Ейнштейна. Під пензлем Владислава Шерешевського вони втрачають музейну монументальність. Ці постаті стають активними учасниками сьогодення, ніби вийшли з підручника історії просто в 2026 рік.
Прийом не новий для сучасного мистецтва – поп-арт традиційно перетворював культурних ікон на масовий образ, знімаючи з них пафос. Але у Владислава це не просто цитата стилю. Це спосіб показати, що видатні особистості так само вразливі перед абсурдом і трагедією часу, як і будь-хто інший.
Блазні як образ прихованого болю
Поруч із історичними постатями в експозиції з'являються яскраво розфарбовані блазні з очима, наповненими сумом і болем. Клоунський грим одночасно приховує жах і викриває його. Сміх у цих роботах не заперечує трагедію.
Мотив блазня – один із найстаріших у світовому мистецтві символів подвійності: зовнішньої радості та внутрішньої драми. У Владислава Шерешевського цей архетип отримує локальний, українських контекст. Клоун стає метафорою суспільства, яке продовжує сміятися й творити навіть під час війни, бо це один зі способів вижити психологічно.
Художня мова – від реалізму до сюрреалізму
Манера художника вільно переходить від реалізму з ретельно виписаними деталями до сюрреалістичних композицій із постмодерністським поглядом на дійсність. В експозиції представлені пейзажі, натюрморти, портрети та рефлексії на тему війни. Ці жанри не існують окремо один від одного.
Вони перетинаються у найнеочікуваніших комбінаціях: натюрморт може містити воєнний символ, а портрет – елемент гротескної маски. У багатьох творах виразно відчувається відгомін війни – у приглушеній сірій палітрі або завуальованих підтекстах, які не одразу читаються глядачем. Це продовження лінії, яку Владислав Шерешевський розробляв і в попередніх проєктах: у 2022 році він показав різку й іронічну «Воєнний стан», а в 2023-му – «Київську перепічку», де осмислював повсякденність під обстрілами через образ звичної вуличної випічки.
«Свіже» – назва, яку сам митець дав саме роботам останніх років, підкреслюючи, що це не повторення старих прийомів, а нова стадія його художнього пошуку.
Хто такий Владислав Шерешевський
Владислав Шерешевський – український живописець і графік, чия творчість поєднує жанрову й стилістичну різноманітність з роботою в кількох естетичних регістрах одночасно. Він навчався у Республіканській художній школі імені Тараса Шевченка, був учнем Віктора Зарецького – одного з провідних представників українського нонконформізму 1960-х. У 1991 році закінчив Київський державний художній інститут, де його наставниками стали Володимир Чебаник та Галина Галинська.
З 1992 року художник – член Національної спілки художників України, а в 1995-му отримав стипендію Міністерства культури Німеччини. Крім реалістичної традиції, Владислав працює в естетиці примітивізму, гротеску, постмодерністської іронії та неопоп-арту, провівши за роки кар'єри понад 40 персональних виставок.
Визнання та колекції у світі
Роботи художника зберігаються у музейних та приватних колекціях США, Ізраїлю, Греції, Швеції, Італії, Польщі, Німеччини та України. Серед закордонних власників його творів – муніципальна галерея Мюнхена та концерн «Даймлер Бенц». Такий географічний розкид підтверджує статус Шерешевського як художника, чия мова зрозуміла за межами українського контексту, попри те що останні роботи щільно пов'язані саме з місцевими подіями.
Практична інформація для відвідувачів
Нацiональний музей «Київська картинна галерея»: м. Київ, вул. Терещенківська, 9.
Виставка «Свіже» триватиме з вересня по жовтень 2026 року.
Вартість вхідного квитка становить 100 гривень, пільговий квиток коштує 50 гривень.
Графік роботи музею:
• Вівторок: з 11:00 до 19:00 (каса до 18:20)
• Середа, п'ятниця, субота, неділя: з 11:00 до 18:00 (каса до 17:20)
• Понеділок та четвер: вихідні
Джерело: https://facebook.com/knag.museum