WHAT IN UA WHAT IN UA
  • Афіша подій
  • Музика
  • Кіно і Театр
  • Література
  • Соціум
  • Інше
  • Фільми онлайн

Фотовиставка «Не втратити себе серед уламків» у Києві

Афіша подій, Образотворче мистецтвобезкоштовно / виставки / фотомистецтво
Дмитро КовальчукКоментарі: 0Перегляди: 60
22
жовтня
2026
Фотовиставка «Не втратити себе серед уламків» у Києві

Виставка «Не втратити себе серед уламків» триває в Києві до 4 листопада 2026 року в культурному кластері «Краків» на Русанівській набережній, 12. Це сучасна українська концептуальна фотографія: двадцять авторів і авторок (один із записів у списку – дует), вхід вільний, у приміщенні є укриття. Відкрилася вона в четвер, 22 жовтня, закриється в середу, 4 листопада, тож станом на 28 жовтня лишається вісім днів, якщо рахувати сьогоднішній.

В експозиції зібрані різножанрові роботи. Автори випробовують, що може фотографія: незвичні ракурси й точки зйомки, експерименти з композицією, цифрова обробка поруч із класичними аналоговими технологіями. А тема в усіх спільна – людина і її внутрішній світ під тиском повномасштабної війни: вразливість, стійкість, пошук власних сенсів.

Чому «уламки» – це і матеріал, і внутрішній стан

У назві слово «уламки» працює двічі: як реальні рештки зруйнованого побуту і як образ внутрішнього світу, що розсипається під тиском. Друга половина назви, «не втратити себе», стосується саме другого.

Кураторка виставки Яна Гринів знає цей матеріал буквально. У 2022 році в Києві вона зняла роботу «Fractured Experience»: сукня мисткині Alis la Luna, зшита з 25 кілограмів битої плитки зі зруйнованої будівлі. Про цю роботу вона пише так:

«Ми навчилися склеювати тріщини наших життів і вижити.»

– Яна Гринів, кураторка й художниця, анотація до серії «Fractured Experience», Tokyo Foto Awards, 2022 (переклад з англійської)

«Склеювати» означає не повертати як було. Шов лишається видимим, і саме він розповідає історію: цілого, яке було до удару, вже не буде, але з уламків з'являється нове, зібране руками. Для розмови про війну це точніший образ, ніж руїна сама по собі. Руїна показує, що зламалося, а склеєна річ показує, що людина з цим робить.

Концептуальна фотографія – що це і чи потрібна підготовка

Концептуальна фотографія – це знімок, у якому ідея важить більше за сюжет: автор будує кадр як висловлювання, а не фіксує подію. Підготовка не потрібна. Достатньо замінити запитання «що тут зображено?» на «що тут сказано?».

Інструменти для цього прості й давно відомі: ракурс, точка зйомки, композиція, цифрова обробка, плівка. Той самий предмет звучить по-різному залежно від того, як його показано. Зруйнований будинок, знятий знизу, виглядає спогадом про велетня, у змазаному русі довгої витримки – тривогою, на плівці з грубим зерном – старою фотографією, якій уже кілька життів.

Це добре видно на сучасних українських прикладах. Фотограф Віталій Герасименко, який служить і знімає військових, у темряві експериментував із довгою витримкою під час тренувань бійців. Після колористичної обробки змазані кадри нагадали зображення з тепловізорів, які він щодня бачив на екранах операторів. Миколаївський фотограф Сергій Мельниченко роздав військовим на передовій понад два десятки одноразових плівкових камер, і фотографії повернулися до нього разом із рукописними листами. Про те, навіщо потрібен такий зсув, Герасименко каже коротко:

«класичні візуальні шаблони втрачають здатність збуджувати емпатію»

– Віталій Герасименко, фотограф, lb.ua, 2026

Звідси й відповідь на поширений міф, ніби «концептуальне» означає «незрозуміле». Навпаки, коли сюжет війни повторювався тисячі разів і око до нього звикло, образ-висловлювання здатен зачепити там, де репортаж уже не пробиває.

Фотографія війни без фронту – про внутрішній простір

Репортаж показує, що сталося. Концептуальна фотографія питає, що це зробило з людиною, і саме цим доповнює документ, а не замінює його.

Понад чотири роки повномасштабної війни зробили образ руйнування знайомим: ми впізнаємо кадр раніше, ніж встигаємо його прочитати. Знайомий образ захищає, адже не дає зануритися, і водночас притуплює співчуття. Тому розмова про те, що відбувається всередині, потребує іншої оптики. Там немає ні координат, ні дати удару. Є тривога, втома, ніжність, злість, спогади, про які рідко кажуть уголос.

Анонс виставки називає ці речі прямо: вразливість, стійкість, пошук сенсів. Читач цієї теми зазвичай чогось хоче і чогось боїться. Хоче впізнати власний стан в чужому образі, щоб відчути, що він не один. Боїться, що те, що він мовчки носить у собі, не має форми, а отже й права на голос. Мистецтво тут не втеча від реальності, а спосіб її витримати.

Є й слушне заперечення: фотографія мусить насамперед чесно фіксувати факт. Це правда, і документальна лінія нікуди не зникає. Але факт і образ працюють на різних рівнях: один відповідає на запитання «що», інший на запитання «що з нами».

Учасники та організатори

Експозицію зібрали Аліса Кіщенко, Михайло Чабан, Таня Домшенко і Світлана Репіна (дует), Маргарита Брітан, Ральф Милевський, Таня Борос, Сергій Кабацький, Тетяна Фоменко, Наталія Ющук, Тетяна Бондаренко, Марина Пінскі, Дарина Дубовецька, Світлана Зарицька, Дарина Оноприєнко, Світлана Копилова, Олег Суржок, Тетяна Чарєй, Оксана Чорна та Олег Агафонов. Організатори запрошують не лише до знайомих імен, а й до відкриття нових.

Кураторка Яна Гринів – художниця, яка прийшла до фотографії через кераміку, шовкодрук і вітраж, а потім додала живопис та інсталяцію. У 2022 році у Відні вона заснувала кураторську платформу «Art Contact Ukraine», що працює з концептуальним мистецтвом, гострими темами та культурною спадщиною. Серія Гринів «Traces of Aggression» отримала бронзу на Tokyo Foto Awards 2023. У 2023 році вона курувала виставку у віденському Музеї народознавства з зерном, спаленим російським обстрілом.

До команди входить також арт-директор Kyivphotos-Hall 2012 Валерій Лещинський.
Організатори – Kyivphotos-Hall 2012, Art Contact Ukraine та «Краків».

Як потрапити – практична інформація

  • Коли: з 22 жовтня до 4 листопада 2026 року.
  • Де: культурний кластер «Краків», Русанівська набережна, 12, Київ.
  • Вартість: вхід вільний.
  • Безпека: у локації є укриття.

Джерело: https://www.facebook.com/Photoskievhall

Виставка фіналістів фотоконкурсу MYPH Photography Prize III
Дві фотовиставки у Довженко-Центрі – війна в кадрі
Поділіться в соцмережах:twitter.com facebook.com blogger.com livejournal.ru
Ще записи на тему
«Юрій Гармаш – мій час» – фотовиставка про кіно і Майдан
«Юрій Гармаш – мій час» – фотовиставка про кіно і Майдан
Колективна фотовиставка «МОНОХРОМ» у Києві – світ без кольору
Колективна фотовиставка «МОНОХРОМ» у Києві – світ без кольору
«Люта весна 22 року»: фотовиставка Тетяни Бондаренко у Будинку кіно
«Люта весна 22 року»: фотовиставка Тетяни Бондаренко у Будинку кіно
Виставка «Тарас серед нас» – образ Кобзаря живе крізь сторіччя
Виставка «Тарас серед нас» – образ Кобзаря живе крізь сторіччя
Залиште коментар!

Коментар буде опубліковано після перевірки

Ви можете ввійти за допомогою свого логіна або зареєструватися тут.

(обязательно)

Останні записи
  • Виставка Данила Ноздрі «Кольорова сингулярність»
  • Прогноз кінця світу на 13 листопада 2026 – нескінченність населення
  • «ФУНДАМЕНТ» 2026 – чотири дні пам’яті в Українському Домі
  • Виставка «Владислав Єрко. Пам’ять образу» в Києві
  • YANA MORI випустила «знову» - пісню про складні зміни, пошук себе та силу почати спочатку
Найпопулярніше
  • «Мрії» Антона Логова – виставка, де небо стає опорою 13
  • Виставка «Владислав Єрко. Пам’ять образу» в Києві 10
  • Виставка Данила Ноздрі «Кольорова сингулярність» 9
  • «ФУНДАМЕНТ» 2026 – чотири дні пам’яті в Українському Домі 8
  • «Театр мінливих значень» – виставка Євгенія Щукіна в Київській картинній галереї 8
  • Лариса Піша – «Коли зійде сонце»: виставка вітражів 7
  • Юркеш, UKI JOHN, Соня Сотник та Ансамбль ім. Василя Сліпака: афіша благодійних вечорів «НаШапку» у Pepper’s Club 7
  • До 100-річчя Владислава Щербини: виставка «Мелодія моєї душі» 5
  • Виставка НАВКОЛО ПОРОЖНЕЧ. Ігор Сєлємєнєв, Андрій Підлісний. 4
  • «Жива лінія часу» – виставка графіки Сергія Шишка в галереї «Lavra» 4
Останні коментарі
Виставка «Хліб» – сакральне й буденне, культурний код та метафора буття
  • Ліка » Моя бабуся завжди казала: "Хліб у хаті - Бог у хаті", і я тільки зараз...
  • Dimochka » Концепція про хліб як культурний код і посередника між людиною та вищими силами - дуже...
Презентація книги Ігоря Козловського «Стратегія людини: від думок до дії»
  • Tessa » Я була на одній із його лекцій у 2020 році, і пам’ятаю це відчуття "тиші...
Наталія Лелюх, відома експертка з жіночого здоров’я, презентує книгу на Kyiv BookFest
  • Tessa » Читаючи про досвід Наталії Лелюх, сама згадую, як підтримка волонтерок була для мене рятівним колом....
  • Головна
  • Про сайт
  • Коментарі
  • Контакти
  • Архів
×
Пошук по сайту
© What in UA Новини культури та мистецтва, 2026.