WHAT IN UA WHAT IN UA
  • Афіша подій
  • Музика
  • Кіно і Театр
  • Література
  • Соціум
  • Інше
  • Фільми онлайн

Виставка «Історія пастельного живопису» в Києві

Афіша подій, Образотворче мистецтвобезкоштовно / виставки / живопис
Дмитро КовальчукКоментарі: 0Перегляди: 71
28
жовтня
2026
Виставка «Історія пастельного живопису» в Києві

П'ятдесят пастельних робіт українських художників XX століття зібрали в Музеї сучасного мистецтва України на виставці «Історія пастельного живопису». Вперше музей присвячує окрему експозицію не темі, школі чи персоналії, а самому матеріалу – тому, що зазвичай живе на полях академічних етюдів і в уяві глядача асоціюється з ніжністю, пудрою та крихкістю.

Ця крихкість – головний стереотип, який виставка пропонує переглянути. Пастель не боїться кольору, не зводиться до швидкого начерку й не обов'язково має виглядати «дівочою». Вона може бути сухою й жорсткою, повітряною й блискучою, графічною чи майже живописною. Півсотні робіт у залах показують саме цю широту: різні руки, покоління, підходи й поверхні.

Пастель – графіка, яка мріяла стати живописом

Пастель – це сухий пігмент, спресований у крейдяний стрижень. Він не розчиняється у воді, не потребує пензля й не створює плівку, як олія. Художник працює безпосередньо кольором: кладе штрих, розтирає його пальцем, змішує тони прямо на папері. Тому пастель одночасно належить до графіки й живопису – і саме в цій подвійності її сила.

Матеріал з'явився в Італії у XV–XVI століттях. Тоді він був помічником: ним робили швидкі начерки, ескізи, уточнювали деталі поруч із вугіллям або сангіною. Пастель ще не претендувала на самостійність – вона допомагала думати, шукати форму, ловити світло.

У XVIII столітті все змінилося. Пастель стала улюбленицею європейських дворів: вона вміла передавати пудру, шовк, мерехтіння тканин і ніжність шкіри краще, ніж багато інших технік. Придворний портрет отримав нову мову – легку, витончену, блискучу. Одним із головних майстрів цього періоду була венеціанка Розальба Каррьера (1675–1757), яку сучасники називали «королевою пастелі».

Потім пастель перестала бути тільки салонною. Художники відмовилися від гладкого розтушовування й почали наносити колір експресивними, чистими штрихами. Матеріал, який колись служив для підготовки, перетворився на інструмент свободи: ним можна було працювати швидко, прямо, без посередників.

Пізніше з'явилася олійна пастель – щільніша, жирніша, з іншою фактурою. Вона розширила технічні межі: пастеллю почали працювати не лише на папері, а й на полотні, дереві та склі. Те, що колись було допоміжним матеріалом, стало самостійною мовою мистецтва.

Українські майстри в залах

Список учасників виставки читається як карта кількох поколінь українського мистецтва. Тут є художники, народжені ще на початку XX століття, і ті, хто продовжує працювати сьогодні. Між ними – різні школи, темпераменти й розуміння того, чим має бути пастель.

У залах можна побачити твори таких майстрів:

  • Михайло Максимович Чепик (1920–1972)
  • Володимир Ілліч Масик (1917–1996)
  • Костянтин Матвійович Ломикін (1924–1993)
  • Еммануїл Абрамович Камінський (1927–2009)
  • Ганна Львівна Файнерман (1922–1991)
  • Ірина Георгіївна Левицька (1927–2012)
  • Ганна Петрівна Олійник (1924–2022)
  • Семен Йосипович Мальчицький (1924–2005)
  • Олексій Максимович Орябинський (1930–2018)
  • Володимир Олександрович Соколов (1923–1997)
  • Ольга Андріївна Кравченко (нар. 1944)
  • Лариса Олександрівна Годунова (1946–2023)
  • Іван Михайлович Дідик (нар. 1951)

Це не «виставка одного імені». Це можливість побачити, як один і той самий матеріал звучить по-різному в різних руках: у когось стримано й графічно, у когось – густо й живописно. Саме тому експозиція цінна не лише для поціновувачів мистецтва, а й для всіх, хто хоче зрозуміти, як народжується стиль.

Сучасна пастель і музей, який її зібрав

Наприкінці XX століття пастель пережила справжній ренесанс. Художники почали руйнувати стереотип про неї як про «крихкий матеріал для швидких начерків» – і роботи, представлені в залах, це підтверджують. Пастель сьогодні може бути експресивною, суворою, майже скульптурною. Вона не просить поблажливості – вона вимагає уважного погляду.

Музей сучасного мистецтва України – Перший приватний музей, заснований Сергієм Вікторовичем Цюпком. Він відкритий для глядача понад двадцять років, а його колекція налічує понад 6 тисяч експонатів українського живопису, графіки, скульптури та декоративно-ужиткового мистецтва XX–XXI століть. Саме така колекція дозволяє показати не окрему роботу, а цілий пласт: техніку, школу, покоління, мистецькі пошуки.

Виставка «Історія пастельного живопису» – це спроба подивитися на добре знайомий матеріал свіжим поглядом. Не через імена, не через теми, а через саму речовину кольору – суху, порошкову, делікатну і, як виявляється, дуже витривалу.

Як потрапити

  • Відкриття: 29 жовтня 2026, о 17:00
  • Виставка триває: до 13 грудня 2026
  • Години роботи: Вт–Пт 11:00–19:00, Сб–Нд 11:00–18:00, понеділок – вихідний
  • Вхід: вільний для всіх відвідувачів
  • Адреса: Музей сучасного мистецтва України, м. Київ, вул. Євгена Коновальця, 44-а

Джерело:
https://www.facebook.com/modernmuseumorgua
https://modern-museum.org.ua/

Виставка «Тимчасово постійно» – про тривалу війну, адаптацію та спротив
Виставка «Синкопа» Володимира Вештака
Поділіться в соцмережах:twitter.com facebook.com blogger.com livejournal.ru
Ще записи на тему
Виставка фіналістів фотоконкурсу MYPH Photography Prize III
Виставка фіналістів фотоконкурсу MYPH Photography Prize III
Фотовиставка «Не втратити себе серед уламків» у Києві
Фотовиставка «Не втратити себе серед уламків» у Києві
«Театр мінливих значень» – виставка Євгенія Щукіна в Київській картинній галереї
«Театр мінливих значень» – виставка Євгенія Щукіна в Київській картинній галереї
«Мрії» Антона Логова – виставка, де небо стає опорою
«Мрії» Антона Логова – виставка, де небо стає опорою
Залиште коментар!

Коментар буде опубліковано після перевірки

Ви можете ввійти за допомогою свого логіна або зареєструватися тут.

(обязательно)

Останні записи
  • Виставка Данила Ноздрі «Кольорова сингулярність»
  • Прогноз кінця світу на 13 листопада 2026 – нескінченність населення
  • «ФУНДАМЕНТ» 2026 – чотири дні пам’яті в Українському Домі
  • Виставка «Владислав Єрко. Пам’ять образу» в Києві
  • YANA MORI випустила «знову» - пісню про складні зміни, пошук себе та силу почати спочатку
Найпопулярніше
  • «Мрії» Антона Логова – виставка, де небо стає опорою 13
  • Виставка «Владислав Єрко. Пам’ять образу» в Києві 10
  • Виставка Данила Ноздрі «Кольорова сингулярність» 8
  • «ФУНДАМЕНТ» 2026 – чотири дні пам’яті в Українському Домі 8
  • «Театр мінливих значень» – виставка Євгенія Щукіна в Київській картинній галереї 8
  • Лариса Піша – «Коли зійде сонце»: виставка вітражів 7
  • Юркеш, UKI JOHN, Соня Сотник та Ансамбль ім. Василя Сліпака: афіша благодійних вечорів «НаШапку» у Pepper’s Club 7
  • До 100-річчя Владислава Щербини: виставка «Мелодія моєї душі» 5
  • Виставка НАВКОЛО ПОРОЖНЕЧ. Ігор Сєлємєнєв, Андрій Підлісний. 4
  • «Жива лінія часу» – виставка графіки Сергія Шишка в галереї «Lavra» 4
Останні коментарі
Виставка «Хліб» – сакральне й буденне, культурний код та метафора буття
  • Ліка » Моя бабуся завжди казала: "Хліб у хаті - Бог у хаті", і я тільки зараз...
  • Dimochka » Концепція про хліб як культурний код і посередника між людиною та вищими силами - дуже...
Презентація книги Ігоря Козловського «Стратегія людини: від думок до дії»
  • Tessa » Я була на одній із його лекцій у 2020 році, і пам’ятаю це відчуття "тиші...
Наталія Лелюх, відома експертка з жіночого здоров’я, презентує книгу на Kyiv BookFest
  • Tessa » Читаючи про досвід Наталії Лелюх, сама згадую, як підтримка волонтерок була для мене рятівним колом....
  • Головна
  • Про сайт
  • Коментарі
  • Контакти
  • Архів
×
Пошук по сайту
© What in UA Новини культури та мистецтва, 2026.