Легендарний музикант, клавішник, та засновник групи Space Дідьє Маруані під час свого чергового візиту в Україну відвідав студію IDEALIST.media, та розповів про свої зв'язки з Україною, про проекти які пов'язують його з Україною, а також відзначив, що тут завжди тепло цінували його творчість.
Привіт! Я Дідьє Маруані, засновник групи «Space» - яку ви знаєте. Я в Україні, щасливий бути тут, як і щоразу, коли її відвідував, починаючи з 1982 року.
Думаю, що ми створили досить гарну історію взаємної любові між вами, українською публікою, і моєю музикою, і ця історія, що триває вже понад 35 років, продовжується.
Хотів би подякувати вам за вашу відданість. Знаю, що моя музика в Україні користується великою популярністю. Особливо вдячний за те, що моя музика стала надбанням для ваших дітей, тому що з 1983 року коли відбулись перші концерти в СРСР, її популярність ніколи не слабшала. І сьогодні, коли я даю концерти перед 5-6 тисячною аудиторією, на них присутні ваші діти, і можливо, навіть, і ваші онуки, які знають мою музику, знають завдяки тому, що ви їх з нею знайомили. Вони виросли, і чимала кількість людей зізнаються мені у тому, що підростали на моїй музиці. Мушу сказати, що для нас, художників, артистів - і це правда - найкраща нагорода - це бачити, прижиттєво, два, або навіть три покоління прихильників нашої творчості.
Я завжди з радістю відвідую Україну, тому що за останні 35 років знайшов тут чудових друзів. У мене була щаслива нагода познайомитися з багатьма українцями, багатьма вірними друзями, яких я обожнюю.
З чим пов’язана моя сьогоднішня поїздка до Києва, де перебуваю вже 5-й день? Тож йдеться про досить великий проект, який я ініціював майже півроку тому. Над його реалізацією працюємо вже 6-7 місяців. Попереду ще 1,5-2 роки роботи. Насправді мені пощастило, що директор опери, директор Київської опери запропонував мені створити балет. Для мене це велика честь, оскільки Київська опера добре відома не лише в Києві та усій країні, але й в усьому світі: в Канаді, у Франції. Трупа театру чимало гастролює. Тому я дуже серйозно поставився до цієї пропозиції. Свою участь у створенні балету вважаю дуже почесною місією. Однак, я одразу зауважив, що якщо вже братиму участь у цьому балетному проекті, цей балет не буде схожий на звичайний балет.
Чому я запропонував їм концепцію футуристичного балету. Що означає футуристичний балет? Це означає, що у стінах Київської опери з’являться елементи новітніх технології, які я використовую на концертах зі «Space». В основу балету, звичайно, буде покладено мою музику, яку українці добре знають, так само як і французи, канадці. Отже ми будемо використовувати вже відомі вам музичні твори - Magic Fly, Souvenir from Rio, Running in the city, Child, Prison, які адаптуватимемо для музичного супроводу цього футуристичного балету.
У цьому футуристичному балеті, звичайно, є історія кохання, є історія землян, які втомилися від цього життя, від труднощів жити в цьому ..., не в цій країні, а на цій землі, і вони вирушатимуть кудись, у космос, на іншу планету, в пошуках нової планети, і там, звичайно, виникне нова історія кохання, між землянами і людьми, які їм зустрінуться на цій новій планеті. Це якщо коротко, в двох словах.
При цьому візуальний ефект буде посилюватись через застосування усіх сучасних технологій. За участі великої кількості танцюристів на сцені, насамперед танцюристів класичної опери, та хореографією видатного українського хореографа Віктора Яременка. Також, до вашого відома, будуть широко використовуватись нові технології, приховані в найрізноманітніших куточках театру екрани, час від часу з’являтимуться лазери, багато спеціальних ефектів, які буде реалізовано спільно з танцюристами.
На рівні хореографії - це буде класичний балет. Але відбуватиметься злиття моєї музики з цим класичним балетом засобами хореографії та мистецтва українських зірок балету, які у ньому гратимуть.
Отже, це дуже, дуже тривала робота, досить цікава для музиканта. Тому що це схоже ... навіть більше цікава, ніж створення музики фільму, тому що у балеті задіяні два мистецтва, мистецтво музики та мистецтво танцю. Для композитора - це приємне і захоплююче заняття.
Наразі наша робота в розпалі. Протягом 5 днів ми зустрілися з багатьма людьми, мали численні важливі зустрічі. За годину відбудеться моя зустріч з мером Києва, який погодився зустрітися зі мною, аби я міг більш докладно поінформувати його про цей балетний проект.
Я отримав (ми отримали, тому що працюємо в команді) відповідні дозволи після зустрічей з вашим міністром культури. Отже, ми маємо підтримку Міністерства Культури. Ми маємо підтримку посольства Франції та пані посла в Києві.
Можна сказати, що ми вже заручились підтримкою багатьох людей, і я сподіваюсь, що це буде успіх. Я дуже часто приїжджатиму до Києва. Вже в поточному році, зокрема, для роботи з хореографом задля просування цього проекту і його повної реалізації.
Київська опера вже включила цей футуристичний балет у свою програму на 2019-2020 і 2021 роки. Гадаю, чимало вистав відбудеться не лише в Київському оперному, але й також на інших сценічних майданчиках, у тому числі столичних, але в залах набагато більшої місткості для глядачів.
Ось такий цей, дійсно захоплюючий, проект, і я сподіваюсь, що все складеться якнайкраще. Ну, звісно, існують труднощі мовного, комунікативного характеру, з нами працюють перекладачі. Я слідкуватиму за перебігом реалізації проекту. Скоріше не слідкуватиму, а працюватиму над ним, над втіленням мого бачення, моїх ідей.
Я також залучив до цієї роботи частину моєї команди, принаймні, зі мною наразі працює команда фахівці з освітлення, лазерів, проекцій. Ми будемо працювати в тісній взаємодії з нашими українськими друзями.
Це справжній культурний обмін. Я завжди вірив в культурні обміни між нашими країнами, з іншими країнами, тому що вони відкривають двері. І це важливо, бо мистецтво має можливість виразити себе, це будує мости дружби і порозуміння.
Коли я вперше відвідав з концертами вашу країну в 1983 році, це відкрило двері, тобто тодішній СРСР, як відомо, був дуже закритою країною, ніхто практично її не відвідував. І коли мені запропонували приїхати і концертувати, я був приємно вражений перспективою відкрити для себе таку велику країну і дізнатись, вже тоді, що люди високо цінували і захоплювались моєю музикою. Тож коли я отримав цю пропозицію, тодішній міністр культури СРСР сказав мені: Ви знаєте, що Ваша музика дуже добре відома в нашій країні, нам добре відомо, що Space посідає перше місце у Сполучених Штатах, у Німеччині, в Південній Америці, скрізь. Але СРСР була закритою країною, і нам було абсолютно невідомо, що моя музика була настільки популярна в СРСР.
Міністр культури пан Барабаш сказав мені, що треба приїхати з концертами до СРСР. Всі хочуть почути Вашу музику. Я йому відповів: так, пане міністре (я тоді був ще зовсім молодим юнаком), було б звичайно, захоплююче, відвідати таку велику територію, як ваша. І я погодився. Однак повідомив, що хотів би виступати не перед апаратчиками, В.І.П., а хотів би грати для широкої публіки. Втім, я йому тоді запропонував, між іншим, чому б після завершення концертів у Москві, не виступити перед москвичами на Красній площі. Міністр подивився на мене і каже: пане Маруані, ми відкриємо для Вас найбільші зали країни, в Україні, Москві, Санкт-Петербурзі, але про це навіть не думайте, не думайте, що зможете дати концерт на Красній площі. Чи знаєте ви, хто стоїть за прочиненими дверима?
Я йому відповів: так, пане міністре.
Ми відкриємо для вас зал Олімпійський на 40000 місць.
І дійсно, ми провели 21 концерт (із чудовими враженнями) перед публікою, я маю на увазі, концерт в Палаці Спорту, тут у Києві. Я дуже добре пам’ятаю. Щовечора - 8-9 тисяч глядачів. Потім у Москві - 40 тисяч щовечора, в Санкт-Петербурзі було 25 тисяч. Ми дали 21 концерт, на які зібрали понад 600 тисяч глядачів.
Насправді це було не лише музичне явище, це було і людське явище, тому що раптом десь розчинилися двері, двері для цієї музики, для моєї музики, і ми, нарешті усвідомлюємо, що дуже часто музика - надзвичайний міст, тому що мова музики - це універсальна мова, і часто музичними засобами ми можемо сказати більше, ніж ті, хто виступають з промовами. Це був дійсно чудовий досвід. Це дозволило мені познайомитися з українцями, це дозволило мені краще їх пізнати, любити їх, і, як я все казав, сьогодні, 33 роки після перших концертів, або 35 років, вони залишаються моїми друзями, а я зустрів тут багато друзів.
Отже, це турне відбулася. Мене завжди приваблювала сцена. Тому, ще до створення Space, я почав вивчати музику в дуже молодому віці, я почав у віці 5 років вивчати класичну музику, фортепіано, і я навчався до кінця, аж до переїзду, тому що я народився в Монако. Тому курси класичної музики я розпочав в Монако. Потім, в 15 років я вирушив до Парижа з батьками, і згодом продовжив навчання в паризькій консерваторії за курсом сольфеджіо, гармонії та фортепіано.
Дуже рано я також почав складати музику. У віці 10 років я склав свою першу пісню, написав її до дня матері, і я продовжував складати, тому що мене дуже приваблювала композиція. І дуже швидко я зрозумів, (десь у 14-15 річному віці), що стану композитором.
Вивчення класичного фортепіано мало для мене надзвичайно важливе значення. Воно відкрило для мене таких прекрасних композиторів як Шопен, який залишається моїм улюбленим, Моцарт, Бетховен, також Римського-Корсакова, Чайковського. Вся ця музика допомогла мені стати композитором, яким я став.
І дуже рано я почав писати музику для французьких співаків. Мені пощастило зустрічати їх, пропонувати їм пісні, і вони записували їх коли мені було 17, 18, 19 років.
Саме в той період я розпочав кар’єру співака, яка тривала 3 роки. Чому тоді з’явився Space, якщо я дійсно почав кар’єру співака. Просто тому, що одного дня я отримав пропозицію написати музику до вступної заставки на телевізійне шоу про небесні світила, а я тоді (рік-два роки перед тим) перебував під сильним враження від перших синтезаторів і таких груп, як Kraftwerk і Tangerine Dream. І коли я отримав цю пропозицію, я пішов у перший-ліпший спеціалізований магазин і купив свій перший синтезатор. Вдома поклав його на піаніно, підшукав необхідні звуки і через 3 хвилини народився найвідомішій хіт сингл Space, а саме Magic Fly. Цей творчий процес тривав десь, мабуть, хвилин 5.
Я зробив невелику модель того, що записав. Врешті-решт, телевізійне шоу ніколи так і не вийшло. Відтак, хоча воно й не відбулося, я прокручував в голові Magic Fly, давав його прослухати друзям, приятелям музикантам, і всі вони в один голос говорили мені: ти обов’язково маєш це записати, Дідьє!
Так от, одного дня я вирішив її записати. У той час у мене, як співака, була студія звукозапису. Досить немала. І мій продюсер прийшов у студію прослухати що саме я мав намір записувати. Прослухали і сказали: що, це!? Magic Fly? Ні, ми не хочемо це випускати, ми не хочемо це випускати, це ніколи не спрацює. Як би там не було, але навіть професіонали можуть помилятися, тому що це була велика компанія звукозапису, транснаціональна, до речі. Але я вирішив записати, підготувати її остаточну версію. Мій продюсер запитує: як ми будемо це робити? Я відповів: зробимо так, що моєї голови не буде видно. Навколо мене буде гурт, і аби мене не впізнавали (я вже був трохи відомий як співак) ми одягнемося як космонавти.
Отже група йменуватиметься Space, тому що люди, які слухали Magic Fly з синтезатора сказали, упс, це була музика, звуки, схоже, вона походить з космосу. Тому я й кажу своїм продюсерам: назвою гурту буде Space.
І ось пригода розпочалась. Мій продюсер вирушив до Канн на міжнародний ринок дисків та музичних видань. Щодня він телефонував мені: я продав у Німеччину, буде видано в Англії, вийде в США. А за тиждень він продав Magic Fly, який став першим синглом у світі.
Диск вийшов через місяць і одразу став №1 у світі. Звукозаписуюча компанія тиснула на мене, вимагала нового альбому і негайно. Диск Magic Fly вийшов наприкінці січня, а в травні був записаний і 5 місяців по тому побачив світ. З’являється перший альбом Space, який одразу стає лідером світових хіт-рейтингів.
Рік 1977-й був для мене абсолютно феєричним тому, що уперше французький гурт заявив про себе на весь світ, виявився найпопулярнішим в усіх чатах, як на радіо, так і найкращих продажах та дискотеках. Скрізь у світі. Такого раніше не було. Для мене це був успіх, і від того я був дуже щасливий. Цей рік був позначений двома альбомами, які я склав і записав - промоція майже по всьому світу.
У цьому 1977 році, наприкінці вересня, мені випало величезне щастя уперше стати батьком. Я був досить молодий, але я був щасливий бути татом. Для мене це була можливість випробовування на зрілість. Я раптом відчув себе набагато більш відповідальним, будучи батьком маленького хлопченятка у 1977 році.
Отже, цей прекрасний рік мав продовження. 1978 рік був також дуже вдалим роком, 79 - також, продуктивним і успішним. Знаєте, для художника, композитора, артиста мати можливість складати музику - це велика насолода, по-перше, для себе самого, звичайно, але коли вам вдається достукатись до душ і сердець широкої глядацької аудиторії, це дійсно чудово. Це чудово, тому що задоволення від цієї творчості отримуєте не лише ви самі, але й відчуваєте, що даруєте його іншим. А для художника, гадаю, що безкорисливість - є найважливіша річ у вимірі публічності.
Я завжди намагаюсь бути дуже близьким до моєї аудиторії. Наприклад, я присутній в соціальних мережах. Створити мої сторінки у Facebook мені допоміг син. На відміну від більшості артистів, я вирішив особисто вести цю сторінку і відповідати на адресовані мені дописи її користувачам. Для цього щоденно витрачаю одну - 3/4 години. Отримую надзвичайно теплі дописи, наприклад від молодих росіян та українців, які мешкають у США, і які дякують мені за мою музику. На такі чудові щирі свідчення шанувальників завжди намагаюсь відповідати особисто, а не доручати помічникові. У цьому полягають переваги нових можливостей, що відкривають нові технології для встановлення нових дружніх контактів. Що було непросто робити раніше, хіба що через поштових зв’язок, коли бракувало часу для відповіді кожному. Тоді як зараз можу робити це регулярно через Facebook - фото, зустрічі, цікаві речі для людей, які слідкують за моєю творчістю. Наразі маю близько 10000 передплатників Facebook, які, гадаю, щасливі, що можуть зі мною спілкуватися.
Отже, існує чимало проектів на 2018 та 2019 роки. Я, безумовно, буду в Києві з концертами дуже скоро. У лютому 2019 року, лютому-березні я розпочинаю велике турне, присвячене 40-річчю створення Space. І ми, звичайно, будемо виступати в Україні, звичайно - в Росії, у Вірменії, в Казахстані, майже усюди, в усіх містах, які мене приймали упродовж усіх цих років. І це буде справжньою насолодою святкувати разом з вами, українцями та усіма моїми друзями по всьому континенту. Називаю континентом, оскільки назви СРСР більше не існує, тому що я знав вас усіх одночасно. І я люблю цей континент.
Отже, святкуватимемо. Сподіваюсь, що ви прийдете на свято зі своїми дітьми, та, можливо, онуками, і що ми відсвяткуємо 40-річчя Space належним чином. Звичайно, ми будемо виконувати старі уривки, бо вони вам відомі, ви бажаєте слухати їх постійно, ми створюватимемо також нові, і це буде щось на кшталт меланжу Space 77 і сучасності з новими назвами творів, з новою музикою, звичайно, з особливими спецефектами, з лазерним шоу, яке зазнає суттєвих змін. Ми працюємо над цим. Я працюю в Україні з кращою компанією і найкращими фахівцями в галузі лазерних та інших сучасних технологій, які супроводжують мене на творчому шляху вже давно.
Я належу до людей, які є вірними у дружбі, особливо з людьми, які є професіоналами, які більшу частину часу самовіддано працюють, аби все було готове, було готове для вас, глядачів. Вони проводять цілі ночі, налаштовуючи екрани, зображення, і я їм багато чим зобов’язаний. І я залишаюсь вірним усім людям, які виявляють вірність до мене і є професіоналами.
Звичайно, я був би радий також взяти участь у телешоу для просування турне. Тож протягом 2018-2019 років ви побачите мене, і я побачу вас, і я радію з цього.
Сподіваюсь побачити вас на концертах, незабаром, дуже скоро, і, звичайно ж, на балеті. Сподіваюсь, що ви прийдете на цей футуристичний балет. Хотів би привнести у цей балет щось інноваційне на межі з революційним. Повторюю: я обожнюю балет, з його прекрасною музикою, чудовою хореографією, і я щиро бажаю, щоб люди прийшли. І хочу запросити тих, хто не вважає себе завсідниками Київської опери. Спонукати їх прийти, і через сприйняття моєї музики продемонструвати їм дещо зовсім нове в балеті.
Це великий амбітний проект, що вимагає напруженої підготовчої роботи, чималих коштів, сьогоднішні технології коштують доволі дорого. Тому усе це задля створення чогось такого, що подорожує світом, щоб цей український балет відзначився в усіх куточках світу. І я думаю, що це буде дуже важливий культурний обмін між нашими країнами, і покаже, якщо у цьому ще буде потреба, що Україна є і залишатиметься надовго великою нацією танцювального мистецтва.