Український Дім на Хрещатику запрошує на виставку «Земля Івана», присвячену творчості Івана Приходька – художника-самоука, який створив власний космос наївного мистецтва. Експозиція триватиме з 13 грудня 2024 року до 18 січня 2026 року і стане даниною пам'яті митцю, що пішов із життя цього року, залишивши унікальну творчу спадщину сучасному українському мистецтву.
Виставка об'єднує ключові роботи майстра та розкриває світ барвистих символів, міфопоетичних образів і щирої життєвої енергії. Наївне мистецтво Приходька – це не просто картини. Це філософія, де український народний розпис зустрічається з особистим баченням, де декоративність переплітається з глибокою експресією кольору.
Оселя майстра – простір, де народжуються міфи
Експозиція побудована як занурення до світу Івана Приходька, де кожен куточок дихає його присутністю. Тут оживають міфічні створіння з полотен, проявляються життєві принципи художника, висвітлюється його досвід викладання народного розпису дітям. «Мистецтво має бути чесним», – любив повторювати Приходько. І ця чесність відчувається в кожній роботі.
Самобутня постать митця розкривається через твори та документальні свідчення його творчого шляху. Шлях непростий, але сповнений довіри до світу – тієї довіри, яку так рідко вдається зберегти дорослій людині. Як казав Пабло Пікассо: «Мені знадобилося все життя, щоб навчитися малювати, як дитина». Приходько володів цим даром природно.
Виставка сучасного мистецтва в Українському Домі стає місткою метафорою: земля під ногами, земля як основа, земля-годувальниця. Саме так Іван бачив Україну – джерело сили, яке живить його полотна.
Іван Приходько – голос українського наїву
Хто такий Іван Приходько? Яскравий представник наївного мистецтва в Україні, художник-самоук, який ніколи не навчався в академіях, але створив власну школу бачення. Його мистецтво вирізняється унікальним авторським підходом, де українська декоративність поєднується з кольоровою експресією та міфологічною символікою.
Митці-самоуки часто стають відкривачами нових горизонтів. Позбавлені академічних рамок, вони малюють серцем, інтуїцією, пам'яттю поколінь. Приходько належить до тієї генерації художників, які зберегли зв'язок із народною традицією – не як музейним експонатом, а як живою практикою. Його техніка народного розпису була не стилізацією, а органічним продовженням культурного коду.
Творчий доробок Івана Приходька налічує сотні робіт. Кожна картина – окремий світ, населений фантастичними істотами, де реальність переплітається з казкою, а побутове набуває космічного масштабу. Це мистецтво, яке не потребує пояснень, бо розмовляє мовою архетипів.
Монографія, фільм та інсталяція – тріада пам'яті
Основою текстової частини виставки стала монографія мистецтвознавиці Олесі Авраменко. Вона роками досліджувала творчість Приходька, проводила з ним інтерв'ю, вивчала непростий життєвий шлях митця. Її праця – не суха наукова розвідка, а жива розповідь про людину, яка малювала світ таким, яким хотіла його бачити.
До виставкового проєкту увійшов документальний фільм Андрія Лисецького «Земля Івана» (2019). Стрічка фіксує останні роки життя художника, його роздуми про мистецтво, спогади про дитинство, роботу в майстерні. Це кінематографічний портрет, де кожен кадр – окреме полотно.
Спеціально створена інсталяція розкриває внутрішню філософію художнього світу Приходька та підсилює занурення глядача у творчість майстра. Простір виставки перетворюється на театр образів, де відвідувач стає не пасивним спостерігачем, а співучасником діалогу з митцем.
Культурні події у Києві рідко пропонують такий рівень осмислення творчої спадщини. «Земля Івана» – це не ретроспектива заради ретроспективи. Це спроба зрозуміти, як народжується справжнє мистецтво.
Спадщина, що змінює історію мистецтва
Іван Приходько залишив значну спадщину, яка стала важливою частиною історії українського мистецтва XXI століття. Його роботи зберігаються в приватних колекціях, музеях, галереях. Але найголовніше – вони живуть у серцях тих, хто бачив його виставки, відвідував майстер-класи, слухав розповіді про народний розпис.
Виставка «Земля Івана» – данина поваги людині, яка створила власний всесвіт. Всесвіт, сповнений чесності, світла й щирості народної традиції. Де кожен колір має значення, кожна лінія – історію, кожен образ – душу.
Для відвідувачів, які цікавляться сучасним українським мистецтвом, ця експозиція стане відкриттям. Наївне мистецтво часто сприймають поверхово – як «примітивне» або «дитяче». Насправді це найскладніший жанр, бо вимагає абсолютної щирості. Треба бути дуже сильним, щоб залишатися відкритим.
Як потрапити на виставку
Адреса: м. Київ, вул. Хрещатик, 2 (Національний центр «Український Дім»)
Дати проведення: 13 грудня 2024 року – 18 січня 2026 року
Урочисте відкриття: 12 грудня 2024 року о 17:00
Вхід: за спільним квитком на виставкові проєкти Українського Дому
Організатор: Національний центр «Український Дім»
Партнери: Havas Village, ГО «Платформа культурних ініціатив»
Кураторки: Тетяна Пилипчук, Яна Полупанова
Джерело: https://www.facebook.com/ukrdim