Відреставрований фільм українською мовою. «За двома зайцями» — український комедійний художній фільм радянської епохи (Національна кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка, 1961 р.), режисер Віктор Іванов.
Легковажний цирульник (перукар) Свирид Голохвастий вирішує вигідним шлюбом виправити своє матеріальне становище. Сподіваючись на свою привабливу зовнішність і «вченість», Голохвастий починає залицятися одразу до двох дівчат, але народ знає: за двома зайцями побіжиш, жодного не спіймаєш.
Первинна версія фільму була україномовною і лише Свирид Голохвастий розмовляв на суржику, чим підкреслювалася його недолугість. Після приголомшливого успіху картини в УРСР фільм було дубльовано російською (окрім монологів Голохвастого на суржику) і випущено у всесоюзний прокат, де стрічка також стала надзвичайно популярною.
Комедія «За двома зайцями» українською відреставрований фільм 1961 дивитись онлайн
Посідає 17-у позицію у списку 100 найкращих фільмів в історії українського кіно.
Жанр: комедія
Режисер: Віктор Іванов
Сценарист: Віктор Іванов
Автор: за мотивами п'єси-водевілю Михайла Старицького
У ролях:
Олег Борисов — Свирид Петрович Голохвостий (сам себе називає «Голохвастов»)
Маргарита Криницина — Проня Прокопівна Сірківна («Пріська Прокопівна»)
Микола Яковченко — Прокіп Свиридович Сірко, батько Пріськи
Ганна Кушніренко — Євдокія Пилипівна Сірчиха, мати Пріськи
Нонна Копержинська — Секлета Пилипівна Лимариха, сестра Євдокії Пилипівни
Наталія Наум — Галя, дочка Секлети
Анатолій Юрченко — Степан
Костянтин Єршов — Пляшка
Таїсія Литвиненко — Химка, служниця в Сірків
Ольга Вікландт — м-ль Нінон
Людмила Алфімова — черниця Меронія
В епізодах: Ніна Антонова, Олексій Биков, Валентин Грудинін, Софія Карамаш, В. Костиренко, Микола Талюра, Р. Шабловська;
немає в титрах: Євдокія Доля, Павло Загребельний, Марія Капніст, Іван Матвєєв
Оператор: Вадим Іллєнко
Композитор: Вадим Гомоляка
Кінокомпанія: Кіностудія імені Олександра Довженка
Мова: українська, суржик
Коментарі: 1
1 Ліка 24-06-2026 13:19
Боже, це ж просто геніальна метафора всієї нашої новітньої історії! Це ж виходить, що Голохвастий у своєму циліндрі — це російський «рускій мір» у чистому вигляді. Дивишся на Голохвастого, який метушиться, базікає, запевняє у «вічних почуттях», а сам нишком поглядає як відібрати Крим, Донбас, і вже 4 області. І стає моторошно, як точно це описує російсько-українські «стосунки». Він не дає нічого реального — ні поваги, ні свободи, ні справжнього партнерства, лише карнавальний шум і пусті обіцянки. А Проня, хоч і смішна у своїй зверхності, виявляється тією, хто має гідність і врешті відвертається від цього «нареченого». У 1961 році це здавалося смішною вигадкою, а сьогодні читається як біль, іронія долі й водночас надія: Україна, як і Проня, обирає себе, а не пусту ляльку.