З 26 лютого по 5 квітня 2026 року в Музеї сучасного мистецтва України (вул. Євгена Коновальця 44-а, Київ) відбуватиметься виставка «Під захистом Ангела» – спільний проєкт архітектора Володимира Куцевича (1917–2012) та його доньки, художниці Валентини Куцевич. Це рідкісна нагода побачити, як спільна кров перетворюється на спільну мову мистецтва.
Батько і донька – два покоління, дві техніки, два погляди на красу. Але в кожному творі відчувається одна й та сама любов до форми, кольору й живого світу. «Мистецтво – це спосіб зупинити час», – казав Огюст Роден. Ця виставка зупиняє відразу кілька десятиліть.
Проєкт реалізовано за підтримки Благодійного фонду Сергія Цюпка. Це вже не перша виставка, яку фонд допомагає втілити в залах музею, – і кожного разу ця підтримка дозволяє українським художникам говорити зі своєю аудиторією без компромісів.
«Сімейні цінності – Родинні зв'язки» – музейний проєкт про спадковість у мистецтві
Виставка продовжує музейну тему «Сімейні цінності – Родинні зв'язки», яку Музей українського сучасного мистецтва розвиває вже кілька сезонів. Кожна нова експозиція в цій серії – як нова глава великої книги про те, як талант і любов до мистецтва передаються від покоління до покоління.
Щоразу проєкт відкриває нові імена або повертає вже знані постаті у несподіваному ракурсі. Ніби заповнюється величезне полотно часу – і раптом бачиш, що за кожним художником стоїть родина, традиція, живий ланцюг передачі почуттів. У виставці «Під захистом Ангела» цей ланцюг особливо відчутний: архітектурна точність батька і живописна експресія доньки не суперечать одна одній, а утворюють цілісну художню розповідь.
Для глядача це означає більше, ніж просто перегляд картин. Це можливість побачити, як одне покоління передає іншому не лише техніку, а й особливий спосіб дивитися на світ. Якщо Моне навчав свого сина відчувати світло, то Куцевич-батько передав доньці любов до архітектурної гармонії та конструктивного мислення у мистецтві.
Архітектор і живописець – Володимир Куцевич та його акварелі
Володимир Адамович Куцевич (1917–2012) – архітектор за освітою, але художник за покликанням. Випускник Харківського інституту інженерів комунального будівництва, він присвятив роки повоєнній відбудові українських міст: проєктував житлові масиви, громадські споруди, брав участь у розробці Генерального плану Києва та формуванні Дарниці. Його будівлі й досі стоять у місті – мовчазні свідки цілої епохи.
Проте паралельно з масштабною архітектурною практикою він ніколи не полишав живопис і скульптуру. З 1950 року Куцевич-старший регулярно брав участь у художніх виставках. Це рідкісний приклад людини, яка однаково досконало мислить кресленням і пензлем. Архітектор не малює – він конструює простір на папері.
Акварелі – де архітектурна логіка зустрічається з лірикою
На виставці представлені акварельні роботи Володимира Куцевича, в яких відразу відчувається рука людини, що мислить просторово. Гармонія пропорцій, чітка побудова композиції, увага до архітектурних деталей – усе це видає в ньому зодчого. Але водночас акварелі сповнені м'якої ліричності: тут є вміння побачити красу в структурі звичайної споруди, у грі світла на стіні, у ритмі вікон.
Акварель – технічно складна техніка, яка не прощає помилок: кожен мазок остаточний. Саме тому вона так точно відображає характер автора. У роботах Куцевича – впевненість архітектора та чуттєвість художника. Дві природи в одній людині.
Ці твори – не просто зображення будівель чи пейзажів. Це спосіб думати про простір, зафіксований на папері. Як казав Ле Корбюзьє: «Архітектура – це гра форм під світлом». Куцевич грав у цю гру все своє довге і творче життя, до останніх років.
Валентина Куцевич – живопис між Києвом і Європою
Валентина Володимирівна Куцевич народилася у 1942 році й пішла шляхом мистецтва усвідомлено: закінчила Київський державний художній інститут і від самого початку активно виставлялася. Її творчість – це своєрідний щоденник художниці, де кожна серія робіт позначає певний етап внутрішнього пошуку.
Живопис Валентини Куцевич зберігає атмосферу Києва дев'яностих – час, коли місто жило на межі старого і нового, коли вулиці та двори ще пам'ятали радянський побут, але вже дихали іншим повітрям. Ці полотна пробуджують щемливу ностальгію – впізнавану і водночас особисту, як давня фотографія з родинного альбому.
Авторський темперамент художниці проявляється у сміливих композиційних рішеннях та насичених кольорових акордах. Її живописна тканина – напружена, енергійна, іноді майже музична. Якщо батько конструює простір, то донька його відчуває всім тілом – і переносить це відчуття на полотно.
У двохтисячні роки Валентина Куцевич розширила творчі горизонти, звернувшись до натюрмортів і графіки. Ці роботи – нові сторінки її художніх мандрів: від київських мотивів до знакових місць Європи, сповнених внутрішньої поезії та культурної пам'яті. Кожен натюрморт – це маленький театр предметів, де кожна річ має свою роль і свою історію.
Графічні роботи художниці демонструють іншу сторону її таланту – здатність передати максимум емоції мінімумом засобів. Лінія, тінь, простір між штрихами – і раптом перед тобою оживає якийсь куточок Праги чи Флоренції, пронизаний сонцем і вічністю. Тут вже немає батьківської архітектурної логіки – є чиста поетична свобода.
Де і коли відвідати
Виставка «Під захистом Ангела» відкривається 26 лютого 2026 року і триватиме до 5 квітня 2026 року.
Музей сучасного мистецтва України розташований за адресою: вул. Євгена Коновальця 44-а, Київ.
Джерело: modern-museum.org.ua