З 21 травня по 28 червня 2026 року в Музеї сучасного мистецтва України (Київ, вул. Євгена Коновальця, 44-А) триває виставка «Пори року в Ботанічному саду». Вона об'єднала живопис двох українських художниць – Лариси та Ірини Годунових, матері й доньки, чиї роботи продовжують мистецьку традицію, що складалася в їхній родині впродовж трьох поколінь. Виставка проходить у межах музейного проєкту «Сімейні цінності – Родинні зв'язки».
Проєкт «Сімейні цінності – Родинні зв'язки» вже не вперше відкриває для глядача мистецькі династії, де творчість передається як спадок – разом з уважністю до кольору, любов'ю до природи та особливим поглядом на світ. Родина Годунових у цьому контексті – один із найяскравіших прикладів.
Живопис натхненний Київським ботанічним садом
Тема нової виставки – не випадковість. Родинна майстерня Годунових розташована поруч із Ботанічним садом, і впродовж багатьох років він ставав для художниць щоденною моделлю: тут змінювалися сезони, грало світло, розквітали й завмирали рослини. Ботанічний сад перетворився на живу лабораторію спостережень і джерело незліченних живописних образів.
Цвітіння яблунь навесні, густа зелень липня, мідний листопад, зимова порожнеча гілок – усі пори року в цих роботах набувають особливої емоційної щільності. Це не просто пейзажний живопис. Це щоденник спостережень, написаний фарбами.
Для Лариси Годунової головне – настрій і колір. Її роботи передають тонкі, майже невловимі переживання моменту: те відчуття, коли рання осінь ще пахне літом, а зимовий сад виглядає не порожнім, а зосередженим. Ірина Годунова працює інакше – більш декоративно, через кольорові акценти та символіку, вироблену роками роботи в монументальному мистецтві та іконописі. Її образи ніби приховують другий шар змісту, який відкривається не одразу.
Попри різність художніх почерків, обох мисткинь об'єднує вірність традиціям української живописної школи та здатність знаходити красу в буденному – у тому, на що більшість із нас просто не звертає уваги.
Лариса та Ірина Годунови – художня династія трьох поколінь
Щоб зрозуміти виставку глибше, варто знати, звідки ця чутливість до природи й мистецтва. Вона не з'явилася раптово – вона виростала десятиліттями в конкретній родині, з конкретними людьми.
Олександр і Тетяна Годунови – витоки родинної традиції
Художник Олександр Годунов (1916–2002) – батько Лариси та дід Ірини – був не лише живописцем, чиї роботи зберігаються в музейних колекціях. Він десятиліттями викладав у художній студії, виховуючи молодих митців. Саме він навчив доньку й онуку головному – вмінню справді дивитися: бачити не просто дерево, а його характер у конкретний день, у конкретному світлі.
Дружина Олександра – Тетяна Годунова (1923–2013) – не мала художньої освіти, але, за словами родини, «бачила» не гірше за будь-якого живописця. Її тонке відчуття кольору й естетики, її підтримка чоловіка, доньки та онуки створювали вдома ту атмосферу, без якої мистецтво рідко виростає. Як казав Пікассо: «Натхнення існує, але воно повинно застати вас за роботою». Тетяна Годунова слідкувала за тим, щоб у цій родині завжди були готові до роботи.
Лариса Годунова – учениця Тетяни Яблонської
Лариса Годунова закінчила Київський художній інститут у 1970 році – у майстерні Тетяни Яблонської, одного з найвидатніших українських живописців XX століття. Ця школа вплинула глибоко: увага до світла, до живої натури, до поетичного в повсякденному – все це відчувається в роботах Лариси досі.
Вже з кінця 1960-х художниця брала участь у міжнародних виставках, стала членом Національної спілки художників України. Її роботи сьогодні зберігаються в музейних і приватних колекціях України, Польщі та Ватикану. Географія колекцій промовляє сама за себе.
Ірина Годунова – між іконописом і живописом
Ірина Годунова здобула освіту в Національній академії образотворчого мистецтва та архітектури (НАОМА), яку закінчила 1996 року. Її вчитель – Федір Гуменюк, майстер монументального живопису. Після академії Ірина обрала шлях, де художня творчість межує зі служінням: храмові розписи, іконопис, відновлення мистецьких творів і пам'яток.
Багато років вона працює в Національному історико-культурному заповіднику «Качанівка» – одному з найвизначніших садибних комплексів України, де колись бували Гоголь, Шевченко, Глінка. Там Ірина займається реставрацією та відновленням живопису. Цей досвід – робота з часом, зі збереженням, з тим, що пережило покоління – неминуче проявляється в її станковому живописі: він насиченіший, символічніший, глибший.
Два художніх почерки – одна мистецька мова
Виставка «Пори року в Ботанічному саду» – це рідкісна можливість побачити, як одна тема, одне місце й одна родинна традиція породжують два абсолютно різних художніх висловлювання. Лірична медитація Лариси та декоративно-символічна мова Ірини не конкурують між собою – вони доповнюють одна одну, як різні голоси в одному хорі.
Музей сучасного мистецтва України вже зберігає твори обох художниць. Нинішня виставка – черговий розділ у цій тривалій розмові між родиною Годунових і глядачем, між мистецтвом і природою, між спадком і живим пошуком.
Практична інформація
- Назва: «Пори року в Ботанічному саду»
- Проєкт: «Сімейні цінності – Родинні зв'язки»
- Художниці: Лариса Годунова, Ірина Годунова
- Місце: Музей сучасного мистецтва України, Київ, вул. Євгена Коновальця, 44-А
- Відкриття: 21 травня 2026, 17:00
- Тривалість: 21 травня – 28 червня 2026
Джерело: https://www.facebook.com/modernmuseumorgua