З 15 травня до 30 вересня 2026 року Національний музей «Київська картинна галерея» на вул. Терещенківській, 9 презентує масштабну виставку «Ілля Рєпін. Реаліст і мрійник» – найповніший показ робіт художника в Україні за останні десятиліття. Квитки коштують 200 грн (пільгові – 100 грн). Вхід щодня, крім понеділка та четверга, з 11:00 до 18:00 (у вівторок – до 19:00).
Виставку реалізує Національний музей «Київська картинна галерея» у співпраці з ГО «Київська культурна ініціатива» в межах програми MUSEUM FUTURES. Програму впроваджують RIBBON International та Мистецький арсенал разом із ГО «Спільнота Мистецького арсеналу». Це частина ширшої стратегії – зберегти культурну пам'ять і зробити українське мистецтво доступним навіть під час війни.
Колекція: три музеї під одним дахом
Галерея зібрала живописні та графічні твори митця разом із рідкісними історичними матеріалами з трьох провідних інституцій: Національного музею «Київська картинна галерея», Національного музею Тараса Шевченка і Національного художнього музею України. Це не просто ретроспектива – це зустріч з різними гранями одного генія.
Київська картинна галерея зберігає найбільшу в Україні колекцію робіт Рєпіна, і нинішня виставка відкриває її повністю – від ранніх начерків до пізніх психологічних полотен.
Козацька тема та українські мотиви
Особливе місце в експозиції займають подорожні начерки батьківщиною 1880 року – хати, постаті селян, зарисовки козацької атрибутики. Саме тоді, мандруючи Україною разом із учнем Валентином Сєровим, Рєпін збирав матеріал для «Запорожців» – монументального полотна, над яким працював понад десять років. Ескізи ніби зупиняють час: в них дихає жива Україна кінця ХІХ століття.
Портрет Тараса Шевченка з колекції Національного музею Кобзаря та посмертний портрет історика Миколи Костомарова – окремі смислові акценти виставки. Ці роботи розкривають глибокий зв'язок художника з українською інтелектуальною елітою та його повагу до тих, хто формував національну свідомість. Мистецтво тут стає діалогом між поколіннями.
Психологічні портрети та драматичні сцени
Драматична «Голгофа» і експресивний «Миколай Мирлікійський, що рятує трьох невинно засуджених до страти» демонструють Рєпіна як майстра психологічного живопису – художника, здатного передати внутрішній стан людини одним рухом пензля. «Поприщин», створений за повістю Миколи Гоголя «Записки божевільного», занурює у тонку межу між розумом і маренням. Персонаж одночасно смішний і трагічний – як і сама людська природа.
Ці роботи нагадують про те, що реалізм Рєпіна – не просто точне відтворення дійсності. Це рентген людської душі.
Рєпін і Україна – більше ніж живопис
Ілля Юхимович Рєпін народився 1844 року в Чугуєві на Харківщині – і це визначило все. Він ріс у середовищі, де козацька пам'ять була живою, де українська пісня і побут були не екзотикою, а щоденним повітрям. Метрополітен-музей у Нью-Йорку сьогодні відносить його до українських митців – поряд з Архипом Куїнджі та Іваном Айвазовським.
У складні часи тотальної несвободи і антиукраїнських законів кінця ХІХ століття Рєпін свідомо занурювався в козацьку тему. Його ідентичність формувалась у діалозі з українською елітою: істориком і дослідником козацтва Дмитром Яворницьким, меценатом Василем Тарновським, істориком Миколою Костомаровим. Художник не просто малював – він конструював міф народу, що прагнув свободи.
«Запорожці пишуть листа турецькому султану» – це більше ніж жанрова сцена. Це маніфест. Сміх козаків над владою, їхня безстрашність перед силою – ідеї, що й сьогодні залишаються актуальними. Рєпін писав їх понад десять років і, за свідченнями сучасників, сам реготав разом із персонажами.
«Запорожці» сьогодні – символ незламності
Під час повномасштабного вторгнення Росії полотна Рєпіна отримали нове звучання. Українські захисники реконструюють знамениту сцену «Запорожців» у сучасних фотографіях – зі зброєю замість пера, але з тою самою зухвалістю. Цей жест – не театр: це культурна пам'ять, яка перетворюється на живу зброю.
Французько-український фотограф Юрій Білак зафіксував цей перехід у своєму проєкті-рімейку: сучасні воїни повторюють пози козаків Рєпіна. Ця робота увійде до експозиції і стане містком між XIX і XXI століттям. Мистецтво під час війни перестає бути декорацією – воно стає дзеркалом народного спротиву.
Як зауважив Ернест Гемінгвей: «Мужність – це витримка під тиском». Рєпін, що малював козацьку вольницю в умовах царської цензури, розумів це надто добре.
Де і коли – практична інформація
Урочиста презентація виставки відбудеться 13 травня о 17:00, а для
широкої публіки двері відчиняться 15 травня 2026 року.
Відвідувачів
прийматимуть з 11:00 до 18:00 (каса – до 17:20), у вівторок – до 19:00
(каса – до 18:20). Вхідний квиток – 200 грн, пільговий – 100 грн.
Адреса: Київ, вул. Терещенківська, 9.
Виставка триватиме до кінця вересня – достатньо часу, щоб побачити її кілька разів: адже кожне полотно відкривається по-новому залежно від настрою та досвіду глядача.
Джерело: https://www.facebook.com/knag.museum