Онлайн гра UAart https://www.uaart.click/ua – створена для деколонізації української культури через ігровий досвід. Проєкт показує світові семеро видатних митців українського походження, яких Росія десятиліттями видавала за «російських класиків». Гра поєднує анімовані шедеври живопису, атмосферний саунд-дизайн та просту механіку схованого об'єкта, перетворюючи культурну освіту на захопливу пригоду.
У 2025 році студія інтерактивної анімації AnimaSkil на чолі з художником та режисером Анатолієм Лавренішиним представила UAart як відповідь на культурне привласнення. Місія чітка: повернути українській нації її мистецьку спадщину. Адже навіть самі українці досі вважають Казимира Малевича чи Іллю Рєпіна «російськими художниками». Гра руйнує цей міф.
Дивно, що навіть українські художники не завжди знають про українське походження Малевича чи Рєпіна. UAart змінює це. Гра стає інструментом національної самосвідомості, нагадуючи: наша культура багатша, ніж ми звикли думати. Наші митці – це не «общее наследие», а конкретні люди з конкретним корінням. І це коріння – українське.
UAart – віртуальна галерея з ігровою механікою
Заходиш у перший зал – перед тобою анімована картина Архипа Куїнджі. Світло місяця рухається, тіні дихають, атмосферна музика огортає. Твоє завдання: знайти приховані ключі в полотні. Кожен знайдений об'єкт відкриває двері до наступної кімнати з новим шедевром. Це не складна головоломка. Це естетична мандрівка.
Геймплей UAart побудовано у жанрі «схованого об'єкта» – класичному для казуальних ігор форматі, коли потрібно уважно розглядати зображення та шукати деталі. Але тут кожна картина – це живий організм. Анімація додає глибини, саунд-дизайн створює присутність, а оригінальна музика композитора Антона Байбакова підсилює емоційний зв'язок із твором. Гра стає не просто проходженням рівнів, а справжнім занурюється у світ українського мистецтва.
Інтуїтивна механіка дозволяє грати без інструкцій. Клацаєш на картину – шукаєш ключі – відкриваєш нову кімнату. Все просто. Але за цією простотою стоїть глибока ідея: мистецтво має бути доступним, а культурна освіта – захопливою. UAart доводить, що навчання історії не обов'язково має бути нудним.
Технічно проєкт реалізовано на Unity-платформі програмістом Денисом Волченко, а онлайн-публікацію забезпечив Руслан Шум. Це дозволило зробити гру доступною з будь-якого браузера без завантаження. Достатньо перейти на сайт uaart.click – і ти вже у віртуальній галереї.
Окупована спадщина – перша колекція про привласнених митців
Назва дебютної колекції «Окупована спадщина» б'є точно в ціль. Росія окупувала не лише українські землі – вона десятиліттями окупувала українську культуру, привласнюючи собі художників, поетів, композиторів. UAart повертає історичну справедливість, розповідаючи про семеро класиків, яких світ помилково вважає російськими.
Кожен із цих митців має українське коріння. Архип Куїнджі народився у грецькій родині в Маріуполі, яке тоді було частиною українських земель. Тарас Шевченко – символ української нації, якого РФ намагалася «русифікувати». Казимир Малевич народився під Києвом, навчався в Києві, а його революційний супрематизм виростав із українського авангарду. Ілля Рєпін походив із Чугуєва на Харківщині, Іван Крамський – із Острогозька на Воронежчині (історично українські землі). Олександра Екстер – уроджена киянка, королева українського авангарду. Іван Айвазовський – вірменин із Феодосії, який любив Україну і присвятив їй десятки морських пейзажів.
Їхні імена, їхній світогляд, їхня громадянська позиція – все це свідчить про українську ідентичність. Але імперська пропаганда століттями стирала ці факти. UAart відновлює правду.
Митці, яких привласнила імперія
Чому Малевича досі називають «русским художником»? Бо так зручніше. Російська культурна машина працювала довго й послідовно: вона брала талановитих людей з окупованих територій, давала їм освіту в Москві чи Санкт-Петербурзі, а потім записувала у свій актив. Походження ігнорувалося. Мова замовчувалася. Самоідентифікація не мала значення.
Рєпін малював українські сюжети, писав листи українською, але в радянських підручниках став «великим русским живописцем». Айвазовський обожнював Крим і вважав його своєю батьківщиною – але його теж привласнили. Навіть Шевченко, якого неможливо «зробити російським», постійно потрапляв у контекст «общероссийской культуры». Абсурд? Так. Але саме такий абсурд UAart викриває через гру.
Гра-галерея показує знакові роботи цих семи художників: «Місячна ніч на Дніпрі» Куїнджі, «Чорний квадрат» Малевича, «Бурлаки на Волзі» Рєпіна, «Невідомка» Крамського, авангардні композиції Екстер, морські пейзажі Айвазовського. Кожна картина ретельно анімована. Хвилі рухаються, вітер гойдає дерева, світло змінюється. Це не статична репродукція – це живе мистецтво.
Як створювалася гра UAart
Над онлайн грою працювала команда професіоналів із різних галузей. Мистецтвознавець, викладач і художник Олександр Дмитренко відповідав за історичну точність та культурний контекст. Сценаристка і креативна продюсерка Анастасія Лавренішина розробляла наратив. Художниця Катерина Гусак створювала візуальний стиль інтерфейсу.
Режисерки анімації Анна Дудко, Юлія Іванова та Оксана Замрій оживили класичні полотна, додаючи їм руху без втрати автентичності. Кожен кадр анімації продумано так, щоб не порушити оригінальну композицію художника, але при цьому створити ефект присутності. Це ювелірна робота.
Саунд-дизайн – окрема історія. Композитор Антон Байбаков написав оригінальну музику для кожної картини, враховуючи епоху, настрій та стиль митця. Звукорежисери Марія Нестеренко та Володимир (Боб) Шевяков створили атмосферні звукові ландшафти: шум моря для Айвазовського, тишу ночі для Куїнджі, урбаністичний гул для Малевича. Звук тут – не фон, а частина мистецького переживання.
Unity-збірку реалізував Денис Волченко, забезпечивши стабільну роботу на різних пристроях. Руслан Шум налаштував онлайн-публікацію, зробивши проєкт доступним для широкої аудиторії. Проєкт реалізовано за підтримки Українського Культурного Фонду – державної інституції, яка фінансує важливі культурні ініціативи.
Анатолій Лавренішин, ідейний натхненник та керівник студії AnimaSkil, каже: «Місія UAart – привернути увагу до культурної спадщини України, створити новий продукт на основі класичного живопису, деколонізувати українську культуру. Ми хочемо, щоб люди не просто дізналися факти, а відчули їх через естетичний досвід».