Ще до того, як Вєрка Сердючка зібрала 235 балів на «Євробаченні-2007» і увійшла до восьми найяскравіших виступів за всю історію конкурсу, був скромний студентський фільм. У 1998 році режисер Святослав Феофілактов зняв документальну картину «Данилко» – дипломну роботу, яка стала одним із перших кіно-портретів Андрія Данилка та його сценічного alter ego – провідниці Вєрки Сердючки. Це не просто архівний документ: це погляд у момент, коли зірка ще тільки займалася.
Дивитись фільм «Данилко» онлайн:
Фільм, народжений у стінах інституту
«Данилко» – дипломний проєкт двох молодих митців: режисера Святослава Феофілактова та звукорежисера Сергія Афанасенка. За камерою стояв оператор Євген Геранін. Разом вони зафіксували артиста у 1998 році – у часи, коли Вєрка Сердючка вже мала власне обличчя та голос, але ще не мала статусу всеукраїнської, а згодом і міжнародної знаменитості.
Документальне кіно за своєю природою – це завжди мисливство за справжнім. І цей фільм не виняток: він ловить Данилка живим, неформальним, у процесі творення образу, який пізніше стане культурним феноменом.
Андрій Данилко – актор, співак і творець образу
Андрій Михайлович Данилко народився 2 жовтня 1973 року в Полтаві. Сьогодні він – актор, співак, сценарист, телеведучий і композитор, Народний артист України (2008). Але за цим переліком титулів стоїть одна геніально проста ідея: взяти архетип «тітки з поїзда» – гучної, безпосередньої, іноді безтактної – і перетворити її на дзеркало суспільства.
Сценічний образ Вєрки Сердючки Данилко придумав ще у шкільні роки, а першу виставу показав 1991 року під час навчання в полтавському культурно-освітньому училищі. Мініатюра «Провідниця» одразу викликала шалений сміх. Як говорив сам артист: «Вєрка – це я, але я інший». Саме ця двоїстість – серйозний творець за блискітками та перами – і робить Данилка унікальним явищем в українській естраді.
З 2016 по 2020 рік Данилко входив до журі шоу «Євробачення. Національний відбір», а також став наставником талант-шоу «X-Фактор» на телеканалі СТБ. Маючи дворянське коріння по материнській лінії, артист серйозно займається складанням родоводу своєї родини – і ця деталь відкриває зовсім інший вимір людини за гримом.
Вєрка Сердючка на «Євробаченні»
У 2007 році Вєрка Сердючка представляла Україну на «Євробаченні» у Гельсінкі з піснею «Dancing Lasha Tumbai». Результат – друге місце та 235 балів, п'ять країн поставили пісні максимальні 12 балів. Виступ також отримав премію Марселя Безансона у категорії «Приз преси».
«Dancing Lasha Tumbai» – не просто пісня, а культурна провокація. Безглуздий на перший погляд набір складів «лаша тумбай» народжував десятки інтерпретацій і теорій – від монгольських степів до зашифрованих послань. Саме ця загадковість і зробила номер легендою. У 2014 році «Євробачення» офіційно нагородило Вєрку Сердючку спеціальною відзнакою «Найблискучіша зірка за всю історію фестивалю».
У 2020 році «Dancing Lasha Tumbai» пролунала в британському серіалі «Вбиваючи Єву» («Killing Eve»): у п'ятій серії четвертого сезону головна героїня Вілланель танцює під неї на фестивалі врожаю. Це – найкраще підтвердження, що пісня давно живе власним культурним життям поза межами конкурсу.
Факти, які вражають
У 2013 році Данилко придбав на аукціоні в Бірмінгемі раритетний Rolls-Royce 1974 року, що належав Фредді Мерк'юрі, солісту Queen. Великий шанувальник творчості музиканта, він переміг на торгах і привіз легендарний автомобіль до України. Rolls-Royce і Вєрка Сердючка – здається, несподівана пара. Але обоє оперують у реєстрі «надмірного та прекрасного».
У 2019 році, напередодні фіналу «Євробачення» у Тель-Авіві, Данилко здав генетичний ДНК-тест. Результат виявився несподіваним: 54,9% балтійських коренів, 41,2% балканських і лише 3,9% східноєвропейських. Артист, якого вважають символом пострадянської культури, генетично ближчий до Литви та Балкан. Ось такий парадокс ідентичності.
У 2016 році костюм Сердючки з виступу на «Євробаченні-2007» потрапив до музею ABBA The Museum у Стокгольмі – на виставку «Good evening Europe!», присвячену 60-річчю конкурсу. Стояти поряд з артефактами ABBA – це не просто визнання. Це місце в пантеоні.
У 2021 році британський співак Гаррі Стайлс (Harry Styles) кілька разів з'являвся у вбраннях, разюче схожих на ранні сценічні образи Вєрки Сердючки. Публіка помітила – резонанс був чималий. Чи знав Стайлс про Данилка? Невідомо. Але збіг надто промовистий.
Нагороди і відзнаки Андрія Данилка
Творча кар'єра Данилка – це безперервна низка нагород, що охоплює понад три десятиліття.
1993–1995: Лауреат гумористичної премії «Курська аномалія», перемога на «Всесміх-93» у Києві, Гран-прі фестивалів «Харківська гуморина» та «Море сміху».
2000–2005: Кубок імені Аркадія Райкіна, «Золотий стілець» за кращу жіночу роль («Гуморина», Одеса), «Діамантовий диск» за 500 тисяч проданих копій альбому «Ха-ра-шо», численні «Золоті грамофони» за пісні «Гоп-гоп», «Я не поняла», «Чита-дрита», «Тук тук тук».
2007–2008: Друге місце на «Євробаченні», звання Почесного громадянина Полтави, «ZD Awards» як «Персона року», і нарешті – звання Народного артиста України у 2008 році.
2014: Спеціальна премія «Євробачення» – «Найблискучіша зірка за всю історію фестивалю».
2019–2022: Премія M1 Music Awards за внесок у розвиток музичної індустрії, дві премії YUNA, «Музична платформа» за пісню «Make It Rain Champagne», премія «Українська пісня року» в номінації «Легенда української пісні» за пісню «Є пропозиція».