Про походження слова відьма, про основні вміння українських відьом, які вони мали стосунки із церквою та людьми, про містичний світ українців.
YouTube канал Братів Капранових «імені Т.Г. Шевченка» розповість про українських відьом.
Відьма — жінка, наділена чаклунськими здібностями від природи, або та, яка навчилася чаклувати. Етимологи пов'язують походження слова «відьма» з давньоруським іменником вѣдь — «знання»: слово відьма спочатку вживалося в значенні «та, що все знає», звідки розвинулося подальше «ворожка», а пізніше — «зла, сварлива жінка». Основними вміннями відьом в Україні вважалися: здатність до перевертництва на різних звірів; вміння відбирати молоко у корів, вовну в овець, яйця в домашньої птиці та сало у свиней; позбавляти людей урожаю та робити їх вовкулаками; насилати хвороби; псувати продукти; відьма може також керувати погодою: наслати град, посуху, тощо. Навіть наснившись, відьма може призвести до прикрощів. Головним місцем їх шабашу, згідно повір'їв, була Лиса гора. Жінок, звинувачених у лихому чаклунстві в деяких регіонах України спалювали.
У спеціальному випуску українського бестіарію, YouTube канал «Твоя Підпільна Гуманітарка» розповість про відьом. Чому фольклорні відьми дружили з котами та літали на мітлі, які мали стосунки із церквою та селянами і яку шкоду чи користь могли принести. А ще, порівняємо українських відьом з західноєвропейськими і розберемося з кількома тематичними міфами.