З 31 березня по 18 квітня 2026 року галерея «АВС-арт» на Глибочицькій, 32-В представляє виставку черкаського художника Олександра Шепенькова. У двох залах – абстрактний олійний живопис, жіночі силуети ню та дерев'яні скульптури. Вхід вільний.
Концепція – Сковорода і прихований сенс
Назва виставки – пряма цитата Григорія Сковороди, українського філософа XVIII століття, який вважав видимий світ лише зовнішньою оболонкою глибших, прихованих смислів. Для Шепенькова ця думка – не декоративна алюзія, а робоча програма. Живопис тут – інструмент дослідження внутрішньої структури реальності, а не її відображення.
«Мистецтву завжди потрібні ідея та сенс, – каже художник. – Будь-яка держава починається з творчого підйому. Коли мистецтво починає творити щось нове, то твориться і нація».
Живопис – простір, де перспектива ламається
Основу експозиції складає абстрактний олійний живопис. Шепеньков працює з кольором, фактурою та ритмом як із самодостатньою мовою – без сюжету, без розповіді, але з внутрішньою логікою. Площина полотна перетворюється на поле, де одночасно відбувається конструювання й руйнування: перспектива ламається, розчиняється або виникає заново.
Результат – ефект багатовимірності, який Кандинський назвав би «духовним у мистецтві». Глядач дивиться не на зображення, а крізь нього – у шар значень, що лежить під поверхнею. Саме так абстракція стає мовою, зрозумілою не розуму, а інтуїції.
Ню і скульптура – символи людського буття
Поруч з абстрактними полотнами – поетичні жіночі силуети в стилі ню. У цих образах художник кодує архетипічні символи: взаємодію чоловічої й жіночої основи, духовного й тілесного, земного та небесного. Це не еротика – це космологія, виражена людським тілом. Так само Роден ліпив своїх «Мислителів» і «Поцілунки»: тіло як метафора внутрішнього стану.
Серія дерев'яних скульптур органічно розвиває ту саму тему. Дерево – матеріал живий, теплий, він зберігає пам'ять росту й часу. У скульптурах Шепенькова цей матеріал говорить про стосунки між людьми та про пошук невидимого – те, що на полотнах висловлює колір, тут передає форма і фактура дерева.
Від академізму до кітчу – шлях художника-дослідника
Олександр Шепеньков народився 1962 року в Черкасах. Шепеньков закінчив Львівську національну академію мистецтв за спеціальністю «Академічний живопис» (1986–1991). Класична школа реалізму дала йому технічну основу – але вже понад десять років він свідомо відходить від академічної традиції. Його практика розгортається в просторі експерименту: асамбляж, рециклінг, звернення до естетики кітчу та наївного мистецтва.
Такий шлях – не заперечення школи, а її подолання. Пікассо теж пройшов через академічний реалізм, перш ніж винайти кубізм. Коли художник вже вміє все робити «правильно», він отримує свободу робити це «інакше» – і саме тоді починається справжнє дослідження.
Творчість Шепенькова повторює кілька наскрізних мотивів: колообіг життя, взаємодія духовного й тілесного, чоловічого та жіночого – фундаментальних принципів людського існування. Його система візуальних знаків формувалася роками й упізнається одразу.
Сьогодні викладає на кафедрі дизайну Черкаського державного технологічного університету – і продовжує практику як художник. Він був одним із перших, хто долучився до створення «Складу №5» – незалежного мистецького простору в Черкасах, що став важливим місцем для регіонального сучасного мистецтва. Спільна виставка в Києві – результат партнерства «АВС-арт» і «Складу №5».
Практична інформація
Відкриття: 31 березня 2026 о 17:00.
Адреса: Київ, вул. Глибочицька, 32-В, 3-й поверх.
Графік роботи: 31 березня – 18 квітня, щодня з 12:00 до 18:00, крім неділі та понеділка.
Вхід: вільний.
Джерело: https://www.facebook.com/avsart.gallery