Національний музей Тараса Шевченка запрошує на масштабну виставку робіт Марії Примаченко «З вірою в Україну» – 117 картин легендарної художниці, присвячених 117-й річниці від дня її народження. Експозиція триватиме з 19 грудня 2025 до 15 лютого 2026 року. Це унікальна можливість побачити найяскравіші роботи майстрині наївного мистецтва, чиї казкові звірі, химерні птахи та квіткові орнаменти стали культурним кодом України.
Хто така Марія Примаченко – народна художниця світового масштабу
Марія Примаченко належить до тих митців, чиї імена виходять далеко за межі професійного середовища. Її творчість знають від Парижа до Токіо, а роботи зберігаються в провідних музеях світу. Українська художниця створила власний всесвіт, де фантастичні істоти співіснують із реальними образами, де кожен колір має значення, а кожна лінія розповідає історію.
Народилася Марія Примаченко 1908 року в селі Болотня на Київщині. Дитячий параліч залишив її прикутою до рідного села, але не зламав творчого духу. Навпаки – обмеження фізичного простору розширили простір уяви до нескінченності. Як казав Пабло Пікассо, побачивши роботи Примаченко на виставці в Парижі 1937 року: «Я схиляюся перед художньою досконалістю цієї блискучої української». Це визнання від майстра, який сам переосмислив мистецтво XX століття.
Стиль Примаченко неможливо сплутати з жодним іншим. Її наївне мистецтво поєднує архаїчну символіку українського фольклору з неймовірною сучасністю образів. Звірі в неї не просто декоративні елементи – вони живуть, дихають, радіють і сумують. «Лев», «Чудо-звір», «Птах-Мавка» – ці персонажі давно стали символами української ідентичності, окремими героями національного культурного наративу.
Техніка художниці така ж унікальна, як і образи. Примаченко працювала гуашшю на папері, створюючи площинні композиції з виразними контурами та яскравими локальними кольорами. Цей підхід ближче до народного декоративного мистецтва, ніж до академічного живопису. І саме в цьому – сила її творів. Вони промовляють мовою архетипів, зрозумілою кожному, хто зберігає зв'язок із коріннями.
«З вірою в Україну» – виставка як культурне висловлювання
Експозиція в Національному музеї Шевченка – не просто ретроспектива творчості. Це культурне висловлювання, заява про стійкість українського мистецтва, його здатність зберігати ідентичність у найскладніші часи. Назва «З вірою в Україну» відображає не лише особисте кредо Марії Примаченко, а й сучасний контекст, у якому відбувається виставка.
Символічною є кількість робіт – 117, за числом років від дня народження художниці. Куратори свідомо вибрали цей підхід, щоб закріпити пам'ять про майстриню в інформаційному просторі. Кожна картина на виставці – окремий світ із власною драматургією. Тут і ранні роботи 1930-х років, коли Примаченко тільки формувала свій стиль, і знакові твори повоєнного періоду, коли через казкові образи вона осмислювала трагедію війни.
Виставка Примаченко в Києві дає змогу побачити еволюцію творчості майстрині. Квіткові орнаменти, які спочатку були декоративними доповненнями, поступово перетворилися на самостійні композиції – вибухи кольору та форми. Казкові звірі набули більшої експресії, їхні обриси стали впізнаваними навіть у найфантастичніших поєднаннях. Химерні птахи почали нести глибше символічне навантаження, стаючи медіаторами між земним і небесним.
Особливу увагу варто приділити пізнім роботам Примаченко, створеним у 1970-1980-х роках. У цей період художниця досягла максимальної зрілості стилю. Її композиції стали водночас простішими й складнішими – кожен елемент продуманий до деталі, але загальне враження залишається спонтанним, наче картина народилася за одну мить натхнення.
Наївне мистецтво як форма культурного опору
Творчість Марії Примаченко належить до напряму наївного мистецтва – художнього руху, представники якого не мали академічної освіти, але створювали самобутні твори на основі власного бачення світу. Це мистецтво часто називають примітивізмом, але такий термін не передає всієї глибини явища. Наївне мистецтво – не спрощення реальності, а інший спосіб її відображення, де інтуїція важливіша за правила, а емоція – за техніку.
В українському контексті наївне мистецтво набуло особливого значення. Воно стало формою культурного опору, способом зберегти автентичність у радянську епоху, коли офіційне мистецтво насаджувало соцреалізм. Примаченко змогла залишитися собою, прикриваючись кажучи «наївністю» своїх робіт. Насправді ж її твори містили глибокі культурні коди, зрозумілі тим, хто вмів дивитися.
Світове визнання українського наївного мистецтва багато в чому завдячує саме Марії Примаченко. Після тріумфу на Всесвітній виставці в Парижі 1937 року її твори експонувалися в десятках країн. Художниця стала культурною амбасадоркою України, часто не виїжджаючи за межі рідного села. Її роботи говорили самі за себе, долаючи мовні й культурні бар'єри.
Порівнюючи Примаченко з іншими представниками наївного мистецтва – французом Анрі Руссо, грузинкою Ніко Піросмані, хорватом Іваном Генералічем – бачимо спільне прагнення відобразити чистоту бачення, неспотворену академічними канонами. Але Примаченко виділяється особливою життєствердністю образів. Навіть драматичні сюжети в неї промовляють про силу духу, здатність перемагати через творчість.
Практична інформація
Виставка «З вірою в Україну» відкрита для відвідувачів з 19 грудня 2025 року до 15 лютого 2026 року.
Місце проведення – Національний музей Тараса Шевченка, розташований у центрі Києва за адресою: бульвар Тараса Шевченка, 12.
Графік роботи музею: середа-неділя з 10:00 до 18:00. Каса працює до 17:15.
Понеділок і вівторок – вихідні дні.
Джерело: https://www.facebook.com/shevchenkomuseumkyiv