Галерея «АВС-арт» у Києві відкриває персональну виставку відомої української художниці Ольги Кравченко, яка вперше представляє публіці свій графічний доробок у техніці пастелі за 2000-2025 роки. Ці роботи ніколи не експонувалися раніше, що робить подію унікальною для поціновувачів сучасного українського мистецтва. Виставка працюватиме з 4 по 22 листопада 2025 року.
Коли мистецтво говорить шепотом – техніка пастелі у творчості Кравченко
Пастельний живопис Ольги Кравченко демонструє несподівану еволюцію авторської манери. Та сама майстриня, чиї картини олією здобули визнання серед колекціонерів та критиків українського образотворчого мистецтва, відкриває зовсім іншу грань таланту. М'які техніки малювання дозволяють їй створювати атмосферу невловимості, коли реальність балансує на межі сну та яви.
Графічні техніки, зокрема пастель, вимагають особливої делікатності. Як писав великий імпресіоніст Едгар Дега: «Колір – це справа смаку й чуття». У роботах Кравченко це чуття проявляється через вибір кольорової гамми, де домінують приглушені тони, світлотіньові переходи, напівтони. Кожен штрих пастельної крейди лягає на папір, немов подих вітру – ледве помітний, але здатний змінити все.
Жанрова система – від натюрморту до воєнної хроніки
Мисткиня залишається вірною улюбленим жанрам. Натюрморт пастеллю у її виконанні – це філософське роздумування про стабільність у хаотичному світі. «Сливи», «Троянда», «Маки» – назви робіт промовисті у своїй лаконічності. Опуклі форми посудин, що вимальовуються у роботі «Візантійська ваза», стають справжнім бастіоном непохитності. Грані керамічних виробів ловлять світло, протистоячи розмитому, невизначеному тлу.
Пейзаж пастеллю набуває у Кравченко зовсім особливого звучання. Іноземні краєвиди позбавлені туристичної яскравості – авторка свідомо уникає екзотичної мальовничості. Натомість вона фіксує перехідні стани природи: мряку, легку негоду, моменти, коли важко визначити пору року чи час доби. «Нічний пейзаж» та «Воловецький перевал» передають тривожну заграву, що може бути як природним явищем, так і відлунням людських трагедій.
Та найбільш вражаючою стає воєнна тематика в живописі Кравченко. Картина «Тимчасове перемир'я на Грушевського» – драматична відповідь художниці на події Революції Гідності. Це не героїчний батальний епос, а больовий відгук свідка історії. Робота «Порожні вікна» б'є ще точніше: дівчинка, загорнута в український прапор, дивиться на руїни свого дому. Символізм в українському мистецтві рідко буває настільки пронизливим.
Каталог виставки – мистецька документація епохи
Окрасою виставкового проєкту стало видання каталогу «Ольга Кравченко. Меланхолія: пастелі» (Київ: ArtHuss, 2025. – 64 с.). Вступну статтю написав кандидат мистецтвознавства Олег Сидор-Гібелинда – дослідник, що спеціалізується на аналізі сучасного українського мистецтва. Його тексти відзначаються глибиною аналізу та здатністю розкрити приховані смислові пласти творів.
Інформаційним спонсором цього видання виступила галерея «АВС-арт» – мистецький простір, що системно підтримує українських художників. Каталог стане цінним документом для дослідників творчості Кравченко, для колекціонерів та всіх, хто цікавиться розвитком сучасної графіки в Україні. Якісні репродукції дозволяють оцінити нюанси пастельної техніки, побачити тонкощі кольорових переходів.
Меланхолія як філософська категорія
Чому виставка носить назву «Меланхолія»? Це поняття пройшло складну еволюцію – від середньовічної трактовки як хворобливої печалі до романтичного розуміння як стану піднесеної задумливості. Мисткиня обирає сучасне прочитання: меланхолія в мистецтві – це солодка мрійливість, поетичне сумування, що не виключає надії.
Філософ Роберт Бертон у XVII столітті назвав меланхолію «найпрекраснішою з усіх муз». Саме така – прекрасна у своїй вразливості – меланхолія пронизує пастельні роботи Кравченко. Робота «Дозріває гранат» метафорично говорить про неминучість змін, про біологічні цикли, про перехід від одного життєвого етапу до іншого. Це не драма, а спокійне прийняття природного перебігу речей.
Настрій у картині створюється через атмосферні ефекти. Туманні обриси, розмиті контури, ніжні кольорові переливи – все це формує відчуття часової зупинки. Французький письменник Віктор Гюго зауважував: «Меланхолія – це щастя бути сумним». У творах Кравченко ця формула набуває візуального втілення.
Біографія Ольги Кравченко
Життєвий шлях художниці нетиповий для професійних митців. Ольга Кравченко народилася 1944 року в селі Новодубище Красилівського району на Хмельниччині – у краї, що дав Україні чимало талановитих людей. Здобувши філологічну освіту в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка (1968), вона спочатку присвятила себе видавничій справі.
Робота коректором, кореспондентом та редактором у журналах «Ранок», «Молодь», «Барвінок» давала стабільність, але не задовольняла творчих прагнень. Мрія про живопис чекала свого часу. Доля звела Кравченко з Віктором Зарецьким – визнаним майстром українського імпресіонізму, чиє ім'я золотими літерами вписане в історію вітчизняного мистецтва. Зарецький став не просто вчителем, а наставником, що допоміг розкрити авторський стиль учениці.
Імпресіонізм в Україні мав свої особливості – тут він поєднувався з національними традиціями, з увагою до локального колориту. Кравченко засвоїла цей підхід, але виробила власну художню манеру. Перша персональна виставка художника відбулася 1989 року в Києві – у переломний для країни час, коли змінювалася не лише політична система, а й культурне середовище.
З 2002 року мисткиня стала постійною учасницею всеукраїнських та міжнародних художніх виставок. Її роботи експонувалися на престижних арт-подіях та аукціонах. 2005 року Ольгу Кравченко прийняли до Національної спілки художників України – організації, що об'єднує найвизначніших представників українського образотворчого мистецтва. Це визнання професійної майстерності та вагомого внеску в розвиток національної культури.
Картини Ольги Кравченко зберігаються в музейних колекціях Румунії, Франції та України. Географія її творчості виходить за межі однієї країни, демонструючи універсальність художньої мови. Мисткиню нагородили Почесною відзнакою Міністерства культури та інформаційної політики України. Вона живе й працює в Києві, продовжуючи творити й експериментувати з різними техніками.
Чому варто відвідати виставку
Ця виставка – не просто демонстрація художніх творів. Це запрошення до діалогу про стани людської душі, про здатність мистецтва фіксувати невловиме. Пастельна техніка у виконанні Кравченко стає інструментом для дослідження меж між матеріальним і ефемерним, між конкретикою предметного світу та туманністю внутрішніх переживань.
Київські художники останніх десятиліть створили потужний пласт творів, що осмислюють українську ідентичність, історичні виклики, особистісні пошуки. Ольга Кравченко належить до покоління, що пережило докорінні суспільні трансформації, війни, революції. Її мистецтво – це не пряма ілюстрація подій, а глибинна емоційна відповідь, зафіксована в кольорі та формі.
Жіноче мистецтво в Україні традиційно відзначається особливою чутливістю до нюансів. Якщо чоловічий погляд часто тяжіє до великих форм та епічних наративів, то жіночий – до камерності, до фіксації миттєвого, до роботи з настроями. Кравченко майстерно володіє цією оптикою, не впадаючи при цьому в сентиментальність чи декоративність.
Художні матеріали, що їх обирає майстер, багато говорять про творчі інтенції. Пастель – капризна, делікатна, вимоглива до поводження. Вона не прощає помилок, не дозволяє грубих виправлень. Водночас саме ця техніка дає унікальну оксамитовість, м'якість, здатність передати найтонші відтінки. Для художниці, що прагне зафіксувати перехідні стани природи та людської психіки, пастель стає ідеальним медіумом.
Практична інформація
Відкриття виставки: 4 листопада 2025 року о 18:00
Термін роботи: 4–22 листопада 2025 року
Графік роботи: з 12:00 до 18:00 щодня, крім неділі та понеділка
Адреса: Київ, вул. Глибочицька, 32-В, 3-й поверх
Вхід: вільний
Джерело:
https://www.facebook.com/avsart.gallery