
23 жовтня – 16 листопада 2025 року центр сучасного мистецтва «Білий Світ» представляє персональну експозицію Сергія Алієва-Ковики, де графічне мистецтво зустрічається з живописом.Українські художники виставки показують, як класичні техніки деревориту та лінориту народжуються заново у кольорових полотнах. Це історія про те, як один образ може жити у двох вимірах – у строгості відбитка та емоційності фарб.
Митець із Дніпра повертається до київської галереї після чотирьох років паузи. Вперше глядачі побачать, як гравюри різних десятиліть перетворюються на живописні роботи 2025 року. «Коли форма знаходить новий зміст, народжується ремейк», – так можна описати концепцію виставки.
Сергій Алієв-Ковика востаннє виставлявся в ЦСМ «Білий Світ» у 2021 році з експозицією «Шио, Заха, Марко». Тоді сучасне мистецтво Києва побачило камерну розповідь про трьох онуків художника – щиру, наповнену теплом сімейних ігор та спостережень. Але мистецька практика Алієва-Ковики значно ширша за родинні сюжети.
Цієї осені виставка гравюр у Києві розгортає панораму тем, які митець досліджує десятиліттями. Серед них – «Мати і дитина», де материнство в мистецтві постає як вічний архетип захисту та ніжності. «Оголені» – серія, що вивчає вразливість людського тіла без прикрас і фальші. «Жебраки» – соціальна тематика, яка змушує зупинитися та побачити тих, кого ми часто не помічаємо.
«Це те, що я бачу навколо себе, і з чим я живу і фізично, і душевно», – свідчить художник. У цих словах – ключ до розуміння творчості: для Алієва-Ковики мистецтво не вигадка, а спосіб існування. Він не створює ілюзій. Він фіксує реальність, пропускаючи її крізь власну чутливість.
Цикли «На Дніпрі, Дніпрові береги» відкривають інший бік творчості – пейзажі Дніпра, де ріка стає не лише географічним об'єктом, а живою сутністю, що формує характер міста та його мешканців. «Бестіарій, химери» та «Трансформер-Смерть» ведуть у сферу метафоричних образів, де фантастичні істоти символізують страхи, мрії та непідвладні логіці сили буття.
Техніка деревориту та лінориту
Експозиція охоплює графічні роботи з 1990-х років до сьогодення – три десятиліття еволюції стилю та техніки. Дереворит та лінорит – це не просто способи створення зображень, а філософія роботи з матеріалом.
Що таке дереворит? Це техніка високого друку, де художник вирізає малюнок на дерев'яній дошці спеціальними різцями. Усе, що залишається опуклим, покривається фарбою та відбивається на папері. Лінорит працює за тим самим принципом, але замість дерева використовується лінолеум – м'якший і податливіший матеріал. Обидві техніки вимагають точності: один невірний рух ножем – і робота зіпсована. Виправити помилку неможливо.
У гравюрі немає місця для спонтанності живопису. Кожна лінія обдумана, кожна тінь заздалегідь сплановані. Монохромна графіка оперує контрастами чорного та білого, де сірі тони виникають лише завдяки штриху та перехресному візерунку ліній. Саме ця умовність форми, строгість композиції та графічна чіткість приваблюють митця. «Гравюра дисциплінує думку», – кажуть майстри друкованої графіки.
Але є й інша правда мистецтва – емоційна безпосередність кольору. І тут з'являється живопис.
«Ремейк» – коли гравюра народжується заново у фарбах
Найновіший живопис 2025 року на виставці – це не копії гравюр, а їхнє переосмислення. Назва експозиції «Ремейк» точно відбиває суть процесу: художник бере власну чорно-білу роботу та перетворює її на кольорове полотно. Іноді результат візуально близький до оригінального відбитка – лише додається колір, який розкриває нові грані образу. Інші роботи йдуть далеко від першоджерела, слідуючи за стрімкою фантазією автора, де початкова ідея лише імпульс для нової розповіді.
Чому художник обирає такий підхід? Тому що станкова графіка та живопис – два різні способи мислення. Гравюра – це стриманість, концентрація, мінімалізм засобів. Живопис – експресія, багатство відтінків, свобода жесту. Алієв-Ковика не хоче обирати між ними. Він досліджує, як один і той самий мотив змінюється, коли переходить з одного медіуму в інший.
Глядачі зможуть побачити цей діалог технік безпосередньо – порівняти авторські відбитки з живописними версіями, відчути різницю між формальною точністю графіки та емоційною щедрістю фарб. Це рідкісна можливість увійти в лабораторію художника, побачити еволюцію задуму від ескізу до відбитку, від відбитку до полотна.
Сергій Алієв-Ковика – багатогранний митець із Дніпра
Біографія Сергія Алієва-Ковики (народився 29 жовтня 1956 року) – це історія відданості ремеслу та постійного експерименту. Окрім деревориту та лінориту, він освоїв літографію та офорт – інші класичні графічні техніки. Паралельно займається живописом, створює книжкову графіку, скульптуру, декоративно-ужиткове мистецтво, розробляє дизайн друкованих видань.
Майстри гравюри України традиційно визнані у світі – від Георгія Нарбута до Миколи Стороженка. Алієв-Ковика продовжує цю славну традицію, додаючи власний голос. Лауреат обласної літературно-художньої премії імені Валер'яна Підмогильного, він залишається вірним Дніпру – місту, де живе та працює.
Його творчий шлях – приклад того, як можна залишатися актуальним, працюючи з технологіями, що налічують століття. У часи цифрового мистецтва та віртуальних інсталяцій він продовжує різати дерево різцем, змочувати папір, друкувати відбитки вручну. І цей анахронізм парадоксально робить його роботи сучасними – вони нагадують про тактильність, про фізичну працю, про час, який неможливо прискорити.
Практична інформація
Відкриття виставки:23 жовтня 2025 року о 18:00.
Тривалість експозиції:до 16 листопада 2025 року.
Адреса:Київ, вулиця Євгена Чикаленка, 21а. ЦСМ «Білий Світ».
Розклад роботи галереї:середа – неділя, з 11:00 до 19:00. Понеділок та вівторок – вихідні дні.
Вхід вільний.
Джерело:
https://www.facebook.com/whitewworld