Глина пам'ятає все. Вона зберігає відбитки пальців майстра, тепло вогню, форми предків. У Києві з 23 жовтня до 14 грудня 2025 року розгортається щорічний фестиваль сучасної художньої кераміки «ЦеГлина 2025» під назвою «Пам'ять глини» — виставка, де 25 українських керамістів доводять: традиція не музейний експонат, а жива матерія, здатна дихати разом із сучасністю.
Концепція фестивалю — діалог між минулим і сучасністю
«Як можна говорити про майбутнє, не знаючи, звідки ти?» — це питання лежить в основі концепції виставки. Кожна робота на експозиції — не просто керамічний об'єкт, а зустріч двох часів: глибинних кодів народного мистецтва та експериментальних підходів сьогодення.
Українські керамісти звертаються до традиційних форм і орнаментів не як музейні реставратори, а як сучасні інтерпретатори культурної спадщини. Вони беруть архаїчний мотив — і подають його через призму особистого досвіду, актуальних художніх практик, нових технологій випалювання та декорування. Це живий процес осмислення, коли гончарство перестає бути лише ремеслом і стає мовою для розмови про ідентичність.
Форма, декор, технології — експеримент як спосіб пам'ятати
Експериментальна кераміка на цій виставці не руйнує традицію, а розширює її межі. Майстри поєднують класичне гончарство з авторською керамікою, використовують як давні методи ліплення, так і сучасну глазур, що змінює колір залежно від кута освітлення. Деякі роботи нагадують трипільські посудини, але їхня фактура нашарована, ніби зберігає сліди геологічних епох. Інші — мінімалістичні форми з традиційними українськими орнаментами, вираженими не фарбою, а рельєфом.
Матеріал тут не інертний. Глина виявляє пам'ять — здатність зберігати і передавати культурний код через століття. Вона запам'ятовує рух руки, температуру печі, пропорції мінералів у складі. І ця матеріальна пам'ять стає метафорою для пам'яті культурної: те, що здавалося втраченим, раптом проростає у нових контекстах.
Українські митці за кордоном
До виставки «Пам'ять глини» долучилися українські керамісти, які сьогодні живуть за межами Батьківщини. Частина з них опинилася у вимушеній еміграції через російську агресію проти України, розпочату у 2022 році. Їхні роботи — особливе свідчення.
Це не просто керамічне мистецтво, а матеріалізований досвід втрати дому, розриву з рідною землею, болю переміщення. Водночас ці об'єкти стають символом стійкості: традиції продовжують жити навіть у вигнанні, коріння культури проростають у нових ґрунтах. Один з учасників виставки створив серію мініатюрних глиняних будиночків — кожен із тріщиною, але кожен усе ще цілий. Інша авторка використала техніку «кінцугі» (японське мистецтво відновлення кераміки золотом), щоб показати: зламане може стати ще красивішим, якщо не приховувати шрами.
Для цих митців глина — не лише художній матеріал, а спосіб не втратити зв'язок із Україною. Вони ліплять пам'ять про місця, які більше не можуть відвідати, про запахи і звуки, що залишилися на окупованих територіях. І ця кераміка стає мостом між «тут» і «там», між минулим і невідомим майбутнім.
Чому варто відвідати фестиваль «ЦеГлина 2025»
Виставка сучасної кераміки в Софії Київській — це не про споглядання музейних вітрин. Це про відчуття, як традиція може бути актуальною, як авторська кераміка здатна говорити про складні речі — війну, ідентичність, належність — мовою форми і текстури.
Тут можна побачити, як працюють українські керамісти нового покоління: вони не копіюють зразки з етнографічних музеїв, а створюють власну мову, в якій народне мистецтво України стає частиною глобального художнього процесу. Це культурні події Київ такого рівня, які показують: українське сучасне мистецтво не периферія, а повноцінний учасник світового діалогу.
Якщо шукаєте, куди піти в Києві, щоб відчути щось більше, ніж естетичну насолоду, — «Пам'ять глини» дає таку можливість. Тут кожна робота — питання без готової відповіді, запрошення до роздумів про те, що означає бути українцем сьогодні, як зберігати коріння, коли змушений рости на чужому ґрунті.
Організатори та практична інформація
Фестиваль організований «ЦеГлинаАрт», Олесею Дворак-Галік та Володимиром Хижинським — людьми, які роками будують платформу для розвитку керамічного мистецтва в Україні. Їхня місія — показати, що гончарство не архаїчне ремесло, а сучасна художня практика з необмеженим потенціалом.
Практична інформація:
- Дати: 23 жовтня – 14 грудня 2025 року
- Місце: Галереї Хлібні, перший поверх, Національний заповідник «Софія Київська», м. Київ, вул. Володимирська, 24
- Вхід: за квитками заповідника
Джерело: https://www.facebook.com/SophiaKyiv