У Національному музеї «Київська картинна галерея» з 10 жовтня по 2 листопада 2025 року триватиме виставка сучасного українського живописця Дмитра Доценка «Невизначений простір». Проєкт досліджує стан свідомості, коли старі орієнтири втрачені, а нові тільки формуються. Урочисте відкриття виставки відбудеться 10 жовтня о 16:00 на вулиці Терещенківській, 9.
Ця художня подія у Києві стає рідкісною можливістю зануритися у філософську рефлексію через мову фігуративного живопису. Не готові відповіді, а запрошення до спільного творення.
Коли невизначеність стає ресурсом – філософія виставки
Життя інколи викидає нас із зони комфорту. Звичні правила перестають працювати, знайомі шляхи зникають у тумані, а ми опиняємось у просторі без чітких меж. Саме цей екзистенційний досвід досліджує Дмитро Доценко у своєму новому проєкті.
«Невизначений простір» – це не про хаос чи безвихідь. Це про особливий стан свідомості, коли втрата перетворюється на передумову відкриття, а криза запускає трансформацію особистості. Як писав філософ Мартін Гайдеггер: «Питання – це благочестя мислення». Саме питання, а не відповідь, веде нас до істини.
Проєкт вимагає від глядача внутрішньої чесності. Сміливості зустрітися не лише з полотнами, а й із самим собою. Художні образи тут працюють як дзеркала, що відбивають наші власні пошуки.
Кураторка Єлизавета Шуляк створила експозицію, де кожна робота стає точкою входу в діалог. Тут немає однозначних тлумачень – є простір для особистої інтерпретації. Виставка сучасного мистецтва перетворюється на медитативний досвід.
Мова символів – як читати роботи Доценка
Митець працює з метафорою руйнування та відновлення. Його полотна фіксують моменти балансування на межі, коли старе вже відійшло, а нове ще не народилося. Ця лімінальна зона, про яку писав антрополог Віктор Тернер, стає головним героєм експозиції.
Фігуративний живопис Доценка поєднує класичну школу з авангардним підходом до композиції. Людські постаті часто розмиті, неповні, ніби перебувають у процесі становлення. Це не недомовленість художника – це точність у передачі стану невизначеності.
Колірна палітра варіюється від приглушених сірих тонів до раптових спалахів яскравості. Так митець візуалізує внутрішні коливання між сумнівом та осяянням. Між відчаєм та надією.
Простір у роботах український художник будує нелінійно. Перспектива ламається, площини накладаються одна на одну, створюючи відчуття багатовимірності. Це відображення того, як працює свідомість у стані пошуку – нелогічно, інтуїтивно, стрибками.
Кожне полотно провокує до зупинки. До паузи у вирі повсякденності. До питання: «А що відбувається зі мною?» Саме в цьому запитанні й народжується справжня зустріч з мистецтвом.
Трансформація як метод – від кризи до творення
Сучасне українське мистецтво все частіше звертається до теми змін. Це не випадково – наше суспільство переживає епоху тотальних трансформацій. Війна, міграція, переоцінка цінностей змушують кожного шукати нові опори.
Доценко не оминає цю больову точку. Але він не документує травму – він досліджує, як людська психіка перетворює виклик на можливість. Його «Невизначений простір» стає своєрідною лабораторією внутрішніх процесів.
Психологи називають це «посттравматичним зростанням». Коли через біль людина виходить на новий рівень розуміння себе та світу. Коли руїни стають фундаментом для нової архітектури особистості.
Роботи зі збірки охоплюють різні стадії цього шляху. Від шоку та дезорієнтації через прийняття невідомості до перших кроків у новій реальності. Це не лінійна історія – це циклічний процес, у якому ми постійно перебуваємо.
Виставка в Київській картинній галереї дозволяє прожити цей досвід естетично. Без реальних ризиків, але з реальними емоціями. Мистецтво тут виконує терапевтичну функцію – дає змогу побачити власні переживання ззовні.
Шлях художника
Дмитро Доценко народився 1994 року в Запоріжжі. Його мистецька освіта розпочалася у місцевій дитячій художній школі, де з 2003 по 2010 рік він опановував основи малюнка та композиції. Це міцний фундамент класичної школи.
Наступним етапом став Запорізький електротехнічний коледж, де молодий митець здобув диплом молодшого спеціаліста з графічного дизайну. Ця технічна підготовка згодом вплине на структурність його живописних робіт. Період навчання: 2010–2013 роки.
Харківська державна академія дизайну та мистецтв стала місцем, де Доценко глибоко занурився у станковий живопис. З 2013 по 2017 рік він досліджував можливості традиційних технік, формував індивідуальну образну мову. Харків дав йому простір для експериментів.
Переїзд до Києва означав новий етап. У Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури (НАОМА) Дмитро здобув ступінь бакалавра у 2021 році, а магістра – у 2023-му. Столичне середовище розширило його художній горизонт.
З 2021 року молодий живописець викладає на кафедрі живопису та композиції НАОМА. Паралельно він є аспірантом цього ж закладу, продовжуючи наукові дослідження у сфері образотворчого мистецтва. Поєднання практики та теорії збагачує його роботи.
У 2023 році Доценко став членом Київської секції Національної спілки художників України. Це визнання професійної спільноти, підтвердження статусу серйозного митця. Його роботи зберігаються в музейних зібраннях України, а також у приватних колекціях Німеччини та Франції.
Фігуративний живопис як діалог із глядачем
Художник обрав непростий шлях. У добу, коли абстракція та концептуалізм домінують на мистецькій сцені, Доценко залишається вірним фігуративності. Але це не консерватизм – це свідомий вибір мови спілкування.
Людська фігура у його роботах – не просто зображення тіла. Це носій емоції, стану, переживання. Через впізнаваність форми глядач легше входить у контакт з полотном. А далі починається магія інтерпретації.
Митець поєднує традиційні техніки олійного живопису з сучасними підходами до композиції та колориту. Він не копіює класиків, а веде з ними діалог. Ренесансна анатомічна точність зустрічається з експресіоністичною деформацією. Барокова драматургія світла співіснує з мінімалістичною лаконічністю.
Графіка в творчості Доценка відіграє не меншу роль. Малюнок для нього – не ескіз до картини, а самостійне висловлювання. Лінія веде, шукає, сумнівається. Вона фіксує процес мислення художника.
Чому варто відвідати цю мистецьку подію
Виставки сучасного мистецтва у Києві відбуваються регулярно. Але проєкт Доценка виділяється щирістю висловлювання. Тут немає гонитви за трендами, намагання шокувати чи епатувати. Є чесна розмова про складне.
«Невизначений простір» резонує з досвідом кожного з нас. Хто не переживав моментів, коли земля йде з-під ніг? Коли всі плани руйнуються, а майбутнє туманне? Доценко показує, що це не фінал – це перехідна зона. Місце народження нового.
Виставка працює не лише на інтелектуальному рівні. Вона зачіпає емоційно, візуально, майже фізично. Полотна створюють особливу атмосферу, в якій хочеться зупинитися та замислитися. У гонитві сучасного життя це рідкісна цінність.
Для любителів українського мистецтва це можливість познайомитися з роботами перспективного молодого митця. Доценко належить до покоління художників, які формують обличчя сучасної української культури. Їхні роботи завтра будуть у підручниках історії мистецтва.
Кураторка Єлизавета Шуляк вибудувала експозицію так, що кожна робота розкривається поступово. Рекомендуємо відвідати виставку двічі – вражаються від того, скільки нових деталей та смислів відкривається при повторному перегляді.
Практична інформація
Виставка «Невизначений простір» Дмитра Доценка
Коли: 10 жовтня – 2 листопада 2025
Відкриття: 10 жовтня, 16:00
Квитки: 100 грн (пільговий 50 грн)
Режим: 11:00-18:00 (вт до 19:00), вихідні: пн, чт
Національний музей «Київська картинна галерея», вул. Терещенківська, 9, м. Київ
До галереї зручно дістатися громадським транспортом. Найближча станція метро – «Золоті ворота» або «Театральна». Від них пішки 7-10 хвилин неквапливим кроком історичним центром Києва.
Джерело:
https://www.facebook.com/knag.museum