З 2 по 19 жовтня 2025 року ЦСМ «Білий Світ» у Києві презентує персональну виставку Івана Турецького «Звук кольору» — унікальну експозицію абстрактного живопису, де колір перетворюється на філософське висловлювання про час, пам'ять і красу. Відомий український художник представить серію живописних полотен, у яких барва звучить як симфонія, а емоція стає провідником до глибин людського досвіду.
Іван Турецький – маестро кольору в сучасному українському мистецтві
Творчість Івана Турецького давно вийшла за межі традиційного живопису. Для цього митця колір — не просто художній засіб чи технічний прийом. У його філософії барви є божественним даром людству, порятунком від темряви й одкровенням світла. Як казав Василь Кандинський: «Колір — це клавіші; око — молоточок; душа — багатострунний рояль». Саме цей принцип утілює у своїх роботах Турецький, створюючи полотна, що резонують із глибинами нашої свідомості.
Живописний доробок художника вражає масштабністю колористичних рішень. Його абстрактні композиції нагадують партитури, де кожен відтінок грає свою партію у грандіозній симфонії візуальних образів. Під час створення картин митець слухає музику й читає поезію — і ці мистецтва теж набувають у його уяві кольорового звучання, проявляючи нові форми та смисли.
Картини Івана Турецького володіють особливою магією — вони стають дзеркалом для глядача. Емоція, закладена художником, резонує з особистим досвідом того, хто дивиться, створюючи унікальний діалог. Одне й те саме полотно може розповісти різні історії різним людям, адже абстракція дає свободу інтерпретації.
У цьому проявляється справжня майстерність митця — створити не ілюстрацію готової ідеї, а простір для роздумів. Живопис Турецького працює як візуальна медитація, що допомагає глядачеві зануритися у власну свідомість, переосмислити пережите, заглянути у майбутнє. Колір стає провідником цієї подорожі, а абстрактні форми — мапою незвіданих територій душі.
Філософія барви – мова емоцій і провідник світами
У концепції виставки «Звук кольору» закладена глибока філософська ідея. Турецький трактує барву як універсальну мову емоцій, що об'єднує людей незалежно від культурних чи мовних бар'єрів. Червоний може кричати від пристрасті, синій — шепотіти про спокій, жовтий — вибухати радістю. Це своєрідний путівник світом людських переживань, де кожен глядач знаходить власний маршрут.
Колір у інтерпретації митця стає рухом і життєдайною силою. Він не статичний — він пульсує, дихає, перетікає з одного стану в інший. Ця динаміка барви створює ефект присутності, коли глядач не просто споглядає картину, а ніби занурюється всередину неї, стаючи частиною художнього простору. Саме тому абстракція Турецького така магнетична — вона втягує, змушує зупинитися й прислухатися до внутрішнього голосу.
Руїни часу – діалог минулого з майбутнім
Окремою темою у творчості Івана Турецького є руїни як художній символ і філософська метафора. Митець досліджує минуле через поєднання архітектурних уламків із силою уяви, створюючи унікальний простір для розмови з часом. Руїни у його сприйнятті — це не занепад чи втрата, а трансформація цінності, народження нової краси.
Велич, що втратила первісну цілісність, продовжує існувати у свідомості людини. Саме ця напівприсутність, балансування між «було» й «є» створює найпотужніший образ пам'яті. На полотнах Турецького фрагменти минулого перетворюються на барвисті абстракції, де кожен відтінок — це століття, кожен мазок — епоха. Художник ніби нагадує нам слова Умберто Еко: «Краса руїн — це не ностальгія за втраченим, а визнання того, що час сам є великим творцем».
Ця філософія особливо актуальна для сучасної України, де питання пам'яті, відновлення та переосмислення спадщини стоять надзвичайно гостро. Живопис Івана Турецького показує, що трансформація — не кінець, а початок нового сенсу.
Барокове звучання в сучасному українському живописі
Художній світ Івана Турецького перегукується з барокової естетикою, але у новому, сучасному прочитанні. Динаміка композицій, багатство колірної палітри, емоційна насиченість, драматургія світлотіні — всі ці елементи надають його полотнам театральності й урочистості, характерних для бароко.
Особливо близькою митцю є поезія австрійського експресіоніста Георга Тракля, де слово відчувається кольором, а образи матеріалізуються у барвисті видіння. Коли Тракль пише про пурпурову хвилю, це вже не просто поетична метафора — це той самий принцип, за яким працює Турецький. Колір заправляє балом, а уява торує йому дорогу до глибин людського світосприйняття.
Абстрактний живопис художника можна порівняти з музичною імпровізацією — він не має чіткого сюжету, але має потужну емоційну партитуру. Кожен глядач читає ці полотна по-своєму, знаходячи у хаосі барв власний порядок, в абстракції — конкретні образи власного досвіду.
Практична інформація для відвідувачів
Коли відбудеться виставка:
- Відкриття експозиції: 2 жовтня 2025 року о 19:00
- Тривалість виставки: до 19 жовтня 2025 року
Де знаходиться галерея:
- ЦСМ «Білий Світ»
- Адреса: Київ, вулиця Євгена Чикаленка, 21а
Графік роботи галереї:
- Середа – неділя: 11:00 – 19:00
- Понеділок – вівторок: вихідні дні
- Вхід вільний (безкоштовні виставки для всіх охочих)
Джерело: https://www.facebook.com/whitewworld