Андрій Кокотюха — інтерв'ю в програмі ПіК

Андрій Кокотюха, сучасний український письменник-белетрист, найпродуктивніший письменник країни в програмі Політика і Культура (ПіК). Ведучий — Сергій Неретін.

Кокотюха Андрій Анатолійович, народився у місті Ніжині, в родині зварювальника і медичної сестри. Мріяв стати бібліотекарем. Працював збиральником меблів, різноробом та муляром на будівництві. Але закінчив факультет журналістики Київського університету ім Т. Шевченка.

Письменник та журналіст Андрій Кокотюха любить літературу, кіно, збирати гриби. Теоретик алкоголю та масової культури. Байдужий до політики, спорту, одностатевого сексу і наркотиків. Не любить українських політиків, футболу, борщу, вареників, макаронів, хімії як шкільного предмету, свого колишнього класного керівника, Філіпа Кіркорова, Віктора Павліка та дмитра табачника, їздити громадським транспортом, стояти в чергах, чогось чекати в своїй держави та від своєї ж держави, працювати в сільському господарстві.

Нагороди та почесні відзнаки:

• Диплом видавництва «Смолоскип», 1996 р.;
• Диплом конкурсу «Золотий Бабай», 1999 р.;
• Дипломи конкурсу «Коронація слова», 2001, 2002 рр.;
• ІІІ премія конкурсу «Коронація слова», 2003, 2004 р.;
• Премія журналу «Березіль», 2000 та 2003 рр.;
• Премія фестивалю «Відкрита ніч» за найкращу публікацію про фестиваль, 2002 р.;
• Нагрудний знак «За зразкову службу у внутрішніх військах МВС України», 2002 р;
• Нагрудний знак «Срібний Георгій», за сценарій фільму «Тупик», 2003 р.
• Диплом ХІ Форуму видавців у Львові «Найкращий журналіст, що пише на книжкову тему», 2004
• І і ІІ премії конкурсу «Коронація слова» — 2006 р., номінація «Романи»;
• Конкурс «Коронація слова», 2007, номінація «Кіносценарії», ІІІ премія;
• Конкурс «Коронація слова», 2008, номінація «Кіносценарії», диплом;
• Конкурс «Коронація слова», 2011, номінація «Романи», Спеціальна відзнака «Вибір видавців»;
• Конкурс «Коронація слова», 2012, номінація «Романи», Спеціальна відзнака «Найкращий історико-патріотичний твір».
• Відзнака «Золотий письменник України», 2012.