З 14 лютого по 17 березня 2019 року Музей сучасного мистецтва України (Київ) представляє виставку «Лірика музейних фондів» – масштабну експозицію живопису, графіки, скульптури та декоративно-прикладного мистецтва від 65 українських митців. Відкриття – 14 лютого о 18:00.
Виставка у День закоханих – любов крізь мистецтво
День святого Валентина зазвичай асоціюється з квітами й листівками. Цього разу Музей сучасного мистецтва пропонує інший формат зізнання – зустріч із творами, де любов матеріалізована у фарбі, глині та бронзі.
«Коли мистецтво має філософське підґрунтя, коли митець спілкується з глядачем душею – воно стає сакральним і щирим» – ця ідея визначає весь характер виставки. Не галерея для обраних, а простір, де кожен знаходить своє.
На «Ліриці музейних фондів» зібрано роботи художників різних шкіл і напрямків – від академічного живопису до нонконформізму, від закарпатської кераміки до графіки Паризької школи. Діапазон широкий. Але спільне – безумовна любов до України, до людини, до краси.
65 художників – один голос
Шістдесят п'ять авторів – це не просто велика кількість. Це зріз цілої епохи українського образотворчого мистецтва. Кожен із митців брав участь у численних персональних і групових виставках, їхні роботи зберігаються у музеях різних країн та приватних колекціях.
Є прізвища, відомі широкій публіці. Є й ті, кого широка аудиторія відкриє для себе вперше. Та всі вони – Майстри. Саме так, з великої літери.
Майстри, яких варто знати
Микола Білик (1953) – скульптор, чиї роботи стали впізнаваними символами Києва. Пам'ятник княгині Ользі з фігурами Кирила, Мефодія та Андрія Первозванного, Ярославу Мудрому біля Золотих воріт, Архангелу Михаїлу – його монументи формують обличчя столиці. На виставці – «Обійми»: зовсім інший масштаб, але та сама теплота.
Микола Вакер (1897–1987) – київський художник, представник Паризької школи українського мистецтва. Він прожив довге, насичене творче життя, попри труднощі емігрантської долі. Туга за батьківщиною стала паливом для сотень робіт. Його графіка – як листи додому.
Роман Сельський (1903–1990) – художник-імпресіоніст. Рельєфність форми, виразна фактура, точно знайдений колорит. Музей пишається, що зберігає роботи цього надзвичайного майстра.
Михайло Дерегус (1904–1997) – графік і живописець, член-кореспондент Академій мистецтв СРСР та України, професор. Портрет, пейзаж, побутовий жанр – у кожному жанрі він залишав тонкі, ніжні ліричні образи.
Ернест Котков (1931–2012) – художник-графік, якого радянська преса колись таврувала «абстракціоністом» і «формалістом». Ярлик майже вирок. Але справжній талант зупинити неможливо – його шлях у мистецтві став шляхом подолання стереотипів і консерватизму.
Магдалина Белень (1951) – майстриня кераміки. Її «закарпатці» – невеликі керамічні фігурки – викликають щасливу посмішку: стільки в них гумору й народної мудрості. Живе народне мистецтво в музейному просторі – рідкісне поєднання.
Валерій Басанець (1941) – художник, графік, скульптор. Один із активних учасників нонконформістського руху Одеси – мистецького підпілля, яке у 1960–70-х роках протистояло офіційному радянському стилю.
Анатолій Буртовий (1961) – живописець і графік, захоплений трипільською культурою та давньоукраїнською міфологією. Його роботи – діалог між сучасністю та тисячолітньою минувшиною.
Адольф Лоза (1931–2004) казав просто: «Хороший художник служить красі, а значить – людині». Його палітра – сонячна, наповнена енергією добра і світла. Він служив до останнього.
Геннадій Гармидер (1945) – майстер екслібрису, книжковий ілюстратор, живописець. Працює в техніці офорту та олійного живопису. Автор чудових портретів – як реальних сучасників, так і романтичних вигаданих персонажів.
Лариса Бровді (1939) – художниця-текстильниця, яка присвятила себе гобелену. Гармонія композиції, врівноваженість і високий естетичний смак – ознаки її поетичного мистецтва.
Микола Бабак (1954) – живописець, літератор, колекціонер, закоханий у рідний край. У його роботах – любов до історичної спадщини, традицій і звичаїв українців.
Тетяна Красна (1956) – живописець із творчої родини художників. Живопис для неї – не професія, а стан душі й спосіб існування у світі.
Відкриття – музика, атмосфера і фірмовий глінтвейн
Церемонія відкриття 14 лютого о 18:00 – не просто формальний захід. Живу атмосферу підтримає музика у виконанні лауреатів міжнародних конкурсів під керівництвом Павла Колпакова. А фірмовий музейний глінтвейн – уже традиція Музею – зігріє в останні зимові вечори.
Лірична подорож починається. Приходьте.
Виставка «Лірика музейних фондів»: 14 лютого – 17 березня 2019 р., Музей сучасного мистецтва України, Київ. Відкриття: 14 лютого о 18:00.
Музей працює з 11.00 до 19.00 кожного дня, крім понеділка, вхід вільний
Адреса музею: вул. Кирилівська, 41, м. Київ
Сторінка Музею: http://modern-museum.org.ua
FB: https://www.facebook.com/modernmuseumorgua