Музей радянського тоталітаризму в Херсоні – моторошна сутність режиму на 200 експонатах

Музей тоталітаризму в Херсоні – єдиний в Україні приватний музей радянської доби, що виріс із родинної реліквії: іржавої саперної лопатки солдата, репресованого режимом. Більш ніж 200 артефактів зібрав лікар Віталій Трибушний за 25 років.

Лікар-хіпі з оселедцем – хто такий Віталій Трибушний

Йому 71 рік, він слухає The Beatles, носить вишиванку з оселедцем і зберігає колекцію вінілових платівок від Пола Маккартні до Рінго Старра. У його будинку на стінах досі висять плакати рок-зірок сімдесятих, на підлозі лежить шкура ведмедя, а на стелажах щільно стоять диски. Час у кімнатах ніби зупинився сорок років тому. Але за порогом – зовсім інша колекція.

Трибушний – лікар за фахом і громадський активіст за покликанням. Саме він став засновником унікального антирадянського музею, який розмістився просто у його приватному дворі на вулиці Василя Стуса.

«Людина запам'ятовує тільки добре. Ці бабусі, які ностальгують за Радянським Союзом, кажуть, що добре жили тоді. А я кажу, що ніхто тоді не жив, а лише виживали. Я зробив цей музей для того, щоб молоде покоління не мало ілюзій щодо нашого життя в СРСР», — розповідає Трибушний.

Саперна лопатка – перший експонат і початок колекції

Ідея виникла у 1989 році, після трагічних подій у Тбілісі, які увійшли в історію як «ніч саперних лопаток»: радянські солдати розігнали мирну демонстрацію, залишивши двадцять загиблих. Трибушний тоді знайшов у себе вдома лопатку свого діда – солдата, що пройшов дві світові війни і був репресований радянською владою. Стара залізяка раптом перестала бути просто річчю.

Це була одночасно сімейна пам'ять і символ насильства державної машини. Лопатка стала першим експонатом. Так починається більшість великих музеїв – з одного предмета і сильного особистого болю.

«Речі, яким понад сто років, мають власну пам'ять» – міркування, яке могло б належати будь-якому куратору, але тут воно живе у приватному дворі херсонського лікаря.

Впродовж наступних 25 років Трибушний збирав колекцію скрізь, де міг: знаходив предмети на вулиці, купував їх на барахолках, отримував у дарунок від друзів. Офіційно музей відкрився 22 квітня 2015 року – символічно в день народження Леніна.

Що зберігає музей радянського тоталітаризму

Колекція налічує понад 200 експонатів і охоплює кілька категорій: від побутових артефактів радянської доби до авторських антитоталітарних інсталяцій. Книги, статуетки, листівки, медалі та фотографії складають документальний шар – речі, що фіксують повсякдення режиму. Поруч з ними – картини місцевих херсонських художників, написані спеціально для музею.

Найбільш промовиста частина – ленінська. Більшість експонатів, присвячених Леніну, Трибушний доповнив прямими цитатами з його праць: закликами до насильства, знищення класових ворогів, терору як інструменту політики. Не коментарями – а дослівними цитатами. Ця методика перетворює вождя революції на самовикривача: режим засуджує себе власними словами.

▶

Практична інформація – як відвідати

Музей розташований за адресою вул. Василя Стуса, 59 (також вказують 76А).
Вхід безкоштовний або за символічну плату – 1 гривню.
Відвідування – за попередньою домовленістю телефоном: +38 (066) 000-05-88.

Музей під окупацією – невідома доля колекції

Херсон зазнав російської окупації у 2022 році. Достовірних відомостей про стан музею та долю його колекції наразі немає. Приватні зібрання – найбільш вразлива частина культурної спадщини під час війни: вони не захищені жодним інституційним статусом і часто залишаються невидимими для міжнародних організацій із захисту культурних цінностей.

Якщо вам відомо щось про актуальний стан музею або долю Віталія Трибушного – будь-яка верифікована інформація важлива для збереження пам'яті про цю унікальну колекцію.