Жіночий образ у мистецтві модерну – це не просто портрет. Це філософія, це маніфест, це відповідь на вічне питання про природу краси та жіночності. 16 листопада 2025 року о 15:00 у «Мистецькому салоні» книгарні Readeat мистецтвознавець Ганна Владимирська проводить арт-бесіду, присвячену трьом видатним майстрам сецесії та їхнім музам, які змінили уявлення про жінку в мистецтві.
Сецесія як революція жіночого образу
Стиль сецесія, або арт-нуво, народився на межі ХІХ та XX століть як бунт проти академізму. Художники модерну відмовилися від застиглих канонів і створили нову естетику – плинну, органічну, насичену символізмом. У центрі цієї революції опинилася жінка. Не як об'єкт, а як всесвіт.
Альфонс Муха, Густав Клімт і Віктор Зарецький – три майстри з різних країн і епох – об'єднані спільним баченням. Кожен із них створював не просто портрети, а містерії жіночності. Їхні музи стали іконами часу: Сара Бернар втілювала театральну магію Прекрасної епохи, Адель Блох-Бауер символізувала золотий період віденської сецесії, а Ольга Кравченко стала обличчям українського модерну.
Альфонс Муха і Сара Бернар – коли плакат стає мистецтвом
Чеський художник Альфонс Муха (1860–1939) назавжди змінив уявлення про рекламу. Його плакати для Сари Бернар перетворили комерційну графіку на високе мистецтво. Що відрізняло творчість Мухи?
Витончені лінії, які обрамляють жіночу постать, ніби природні форми – гілки, пагони, хвилі. Декоративність, що не заважає, а підсилює емоційний месидж. Колірна палітра пастельних відтінків – бірюза, охра, лаванда – створює атмосферу мрії. Його «Дама з камеліями» (1896) і «Медея» (1898) – не просто афіші вистав, а візуальна поезія.
Сара Бернар, найвидатніша актриса своєї епохи, стала для Мухи не лише замовницею, а втіленням ідеалу. «Божественна Сара», як її називали сучасники, володіла магнетизмом, який художник передав через орнаментальність і символи. Муза надихала, а митець творив легенду.
Мистецтвознавці відзначають: творчість Альфонса Мухи – це синтез образотворчого мистецтва та театру. Жінка в його інтерпретації – актриса життя, яка грає свою роль на сцені буття.
Густав Клімт і Адель Блох-Бауер – золота ікона Відня
Австрійський майстер Густав Клімт (1862–1918) підніс портрет жінки до рівня сакрального мистецтва. Його «золота фаза» – період, коли митець використовував сусальне золото у своїх роботах – подарувала світу «Портрет Адель Блох-Бауер І» (1907). Цей шедевр називають «австрійською Моною Лізою».
Адель – дружина цукрового магната, меценатка, жінка з інтелектом і харизмою – стала центральною постаттю віденської культури початку ХХ століття. Клімт писав її портрет чотири роки. Результат вразив сучасників: жінка розчиняється в золотому орнаменті, але її погляд залишається живим, гіпнотичним, майже містичним.
Символізм у творчості Клімта – це мова підсвідомого. Золото означає божественність, вічність, недосяжність. Еротизм поєднується з духовністю. Жіночність – це не слабкість, а сила, яка народжує світи. Як писав австрійський поет Райнер Марія Рільке: «Краса – це лише початок жаху, який ми ще можемо витримати».
Картини Клімта стали маніфестом нової естетики. Мистецтво модерну відмовилося від реалізму заради символу, від буденності – заради містерії.
Віктор Зарецький – український Клімт і його поетична сецесія
Український художник Віктор Зарецький (1925–1990) увійшов в історію як майстер, який поєднав традиції європейського модерну з українською ментальністю. Його називають «українським Клімтом» через любов до декоративності, золотих відтінків і глибокого символізму.
Зарецький створив власну філософію жіночого образу. Його героїні – не аристократки, не актриси, а звичайні українські жінки, які несуть у собі вселенську мудрість. Ольга Кравченко, муза художника, стала втіленням цього ідеалу: ніжність і сила, материнство і духовність, земне і небесне в одній постаті.
Картини Зарецького насичені українською символікою. Вишиванки, квіткові орнаменти, народні мотиви – усе це не етнографічна стилізація, а спроба відповісти на питання: що таке українська душа? Художник працював у 1960–1980-х роках, коли офіційне радянське мистецтво вимагало соцреалізму. Зарецький обрав інший шлях – шлях краси, поезії, внутрішньої свободи.
Його серія жіночих портретів – це гімн жіночності. Не еротичній, а материнській, мудрій, вічній. Як зазначає мистецтвознавець Дмитро Горбачов: «Зарецький малював не жінок – він малював саму Україну».
Віденська, празька і київська сецесія – три міста, один дух
Арт-бесіда «Жінка сецесії: Муха – Клімт – Зарецький» проводитиметься на тлі виставки Віктора Зарецького у Національному музеї Тараса Шевченка. Це ідеальний момент, щоб побачити зв'язок між віденським, празьким і київським модерном.
Відень на початку XX століття був епіцентром культурного життя Європи. Тут творили Клімт, Шіле, композитор Густав Малер, психоаналітик Зигмунд Фрейд. Віденська сецесія стала рухом, який проголосив: «Кожному часу – своє мистецтво, кожному мистецтву – свою свободу».
Прага, де народився Альфонс Муха, дала світу свою версію арт-нуво – м'якшу, більш казкову. Празька сецесія менш еротична, ніж віденська, але не менш символічна. Муха повернувся до Чехії після паризького тріумфу і створив монументальну серію «Слов'янська епопея» – спробу осмислити долю свого народу через мистецтво.
Київ XX століття, попри радянські обмеження, зберігав пам'ять про модерн. Віктор Зарецький став тим митцем, який повернув українському мистецтву право на красу. Його картини – це міст між європейською сецесією та українською культурною ідентичністю.
Ганна Владимирська про красу та символи епохи модерн
Арт-бесіду проводитиме мистецтвознавець і письменниця Ганна Владимирська – експертка з європейського і українського мистецтва. Її лекції – це не сухий академізм, а захоплива розповідь про те, як мистецтво змінює світ і нас самих.
Програма зустрічі включає розповідь про витоки стилю сецесія, аналіз ключових творів Мухи, Клімта і Зарецького, історії муз і їхній вплив на творчість митців, а також дискусію про те, чому жіночі образи модерну досі хвилюють нас. Це не просто лекція – це подорож у світ, де краса є відповіддю на всі питання.
Чому варто прийти?
Коли дивишся на жінок Прекрасної епохи, час зупиняється. Їхні образи – гармонія, таємниця, вічність. Альфонс Муха створював плакати, які стали шедеврами. Густав Клімт перетворював портрети на золоті ікони. Віктор Зарецький малював українських жінок так, ніби вони – саме життя.
Ця арт-бесіда – шанс побачити зв'язки, які зазвичай залишаються непоміченими. Зрозуміти, чому модерн досі хвилює нас. Відчути, як мистецтво трьох майстрів перегукується через час і простір. І, можливо, відкрити для себе щось нове – про красу, про жінку, про саме мистецтво.
Для тих, хто вже відвідав виставку Віктора Зарецького, ця зустріч стане можливістю глибше зрозуміти витоки його стилю. Для тих, хто ще не був у музеї, – натхненням піти туди після лекції. Мистецтво має таку силу: воно змушує нас бачити світ по-новому.
Приєднуйтеся 16 листопада 2025 року о 15:00 у «Мистецькому салоні» книгарні Readeat. Відчуйте магію сецесії на собі.
Практична інформація
Проводить - мистецтвознавець і письменниця Ганна Владимирська.
Дата і час: 16 листопада 2025 року, 15:00
Місце: Книгарня Readeat, вул. Антоновича, 50, Київ (метро «Олімпійська»)
Вартість участі: 300 грн
Реєстрація: обов'язкова, за посиланням https://forms.gle/r44uuv6grrW8woVh9
Джерело: https://www.facebook.com/ARTPR0ART