Київський Кит запускає аудіовізуальну програму зі звуком київських річок

У Всесвітній день китів 19 лютого 2026 о 17:00 у Києві на ВДНГ знову засвітиться Київський Кит – найбільша екологічна медіа-арт скульптура України, створена з переробленого пластику, зібраного київськими школярами. Її саундтреком стала аудіовізуальна програма зі звуками київських річок. Головна мета – привернути увагу до проблем чистої води в Україні як результату екоциду, що чинить росія, та до потреби в нашій відповідальності й громадському контролі цього питання. Чиста вода – базова умова життя екосистем: вона захищає біорізноманіття і зрештою визначає наше здоров’я та добробут.

На порозі 2026 року стан водних ресурсів України оцінюється як критично напружений. Сукупний ефект від системних атак на портову інфраструктуру та аварій танкерного флоту, блекаутів і підриву Каховської ГЕС призвів до безпрецедентного забруднення морських і прісних вод.

Науковці говорять про понад 50 000 загиблих дельфінів, до 50% втраченої популяції мідій – природних фільтрів моря; також зафіксовано близько 83 300 тонн важких металів у донних відкладах після підриву Каховської ГЕС, 5 000 тонн мазуту та 55-кілометрову пляму соняшникової олії в Чорному морі. Усе це – наслідки екоциду, що чинить росія в Україні, які мають привезти до свідомої зміни поведінки громадян.

“Ми запустили Kyiv Whale Eco Hubs, щоб зробити проблему чистої води і її можливі наслідки видимими для широкої громадськості – зрозумілими і такими, на які можна впливати через освіту, дані та громадський контроль.

Серце ініціативи – медіа-скульптура Київського Кита – отримує нове життя: тепер Кит матиме аудіовізуальний перформанс з динамічної підсвітки у супроводі спеціально написаної музики, створеної зі звуками київських річок. Оновлену аудіовізуальну програму можна буде бачити щодня на заході сонця на території ВДНГ, щоб зробити питання чистої води видимим для якомога більшої кількості людей. Kyiv Whale Eco Hubs є частиною глобальної ініціативи PartArt4OW, і 19 лютого проєкт буде представлений одночасно в Києві та Барселоні”, – говорить автор проєкту “Київський Кит” Валерій Коршунов.

Також у межах проєкту Європейський Інститут Чорнобиля разом із найбільшим екорухом Let’s do it Ukraine проводить освітні та партисипативні програми для дітей і дорослих, прибирання та аналіз сміття – з головною метою: зробити наукові дані зрозумілими й видимими для широкої аудиторії як практичну відповідь на нову реальність війни. Зокрема - співпрацює з науковцями Чорнобильського біосферного заповідника та організовує публічні зустрічі за їх участі.

Окремий напрям проєкту — просвітницька робота в школах та арт-акселератор, де діти разом із українськими митцями розробляють експонати Еко виставки, яку згодом показують у школах по всій Україні. Так ми говоримо про проблему води мовою самих дітей — через їхнє бачення, запитання та ідеї, які найкраще “вмикають” однолітків і дорослих.

Що забруднення вод України означає для людей?

• Вода з відкритих водойм і навіть колодязів потребує додаткової перевірки.
• Кип’ятіння не прибирає хімічні забруднювачі; побутові фільтри зворотного осмосу є одним із найбільш надійних рішень проти хімічного забруднення та важких металів.
• Не купатися у водоймах без офіційного дозволу та контролю – не лише на кишкову паличку, а й на хімічний склад.
• Вдома варто мати запас води щонайменше на 72 години (орієнтовно 3 л для пиття та 10–12 л для гігієни на людину на добу).

Більш детально – інформація, яку важливо знати кожному українцю: Аналітичний огляд стану водних ресурсів та загроз екологічному стану (дані 2025–2026)

“Водна безпека України сьогодні – це дзеркало глобальних викликів, адже поряд із забрудненням морів і річок ми переживаємо системне знищення критичної інфраструктури: гідроспоруд, очисних станцій, портів та енергетичних об’єктів, без яких неможливий сталий доступ до чистої води. Наш досвід доводить: у найскладніших умовах громади мають діяти самостійно – контролювати, навчатися та відновлювати довкілля. Вода не має кордонів, і сьогоднішні рішення щодо її захисту в Україні – це інвестиція у безпеку всієї Європи та світу завтра”, – зазначає Юлія Мархель, екоактивістка, засновниця Let’s Do It Ukraine, School Recycling World та координаторка World Cleanup Day в Україні.

Коли: 19 лютого, 17:00 – прем’єра аудіовізуальної програми.
Де: ВДНГ (Експоцентр України), локація Київського Кита - біля павільйону №11 (Київ проспект Академіка Глушкова, 1. Метро «Виставковий центр»).

Вхід: вільний.

Довідкова інформація:

Київський Кит – 12-метрова екологічна медіа-арт скульптура на території ВДНГ у Києві, створена у з переробленого пластику, який збирали мешканці міста, зокрема учні київських шкіл. Скульптура має інтерактивну підсвітку, яка працює як публічний “індикатор” екологічного стану: у перших описах проєкту зазначалося, що світло змінюється залежно від показників/умов довкілля (зокрема моніторингових даних і погодних факторів). Автор проєкту – Валерій Коршунов. Проєкт створений за підтримки українського культурного фонду, і став кращим проєктом серед культурно-екологічних ініціатив.

Проєкт “Київський Кит” залучив понад 2000 осіб – студентів, активістів, учасників фестивалів та екологічні громадські організації – які збирали пластик, брали участь в освітніх програмах і спільно створювали скульптуру. Всеукраїнська медіа-кампанія охопила понад 120 000 активних учасників і інформувала понад 1 000 000 людей, пропагуючи ідеї циркулярного мислення та сталого розвитку. Kyiv Whale доводить, що сталий розвиток може бути красивим, інтерактивним і інноваційним, ставши важливим кроком до екологічної змін. Це не просто елемент мистецтва, а потужний інструмент, що сприяє підвищенню екологічної свідомості, змінам поведінки та пропагує важливість сортування, переробки відходів та свідомого споживання ресурсів.

Розпочався проєкт у 2021-му році, після масштабних пожеж в Чорнобилі, де автор проєкту Валерій Коршунов очолював Волонтерський штаб з гасіння пожеж. Тоді було багато маніпуляцій через якість повітря і повне нерозуміння, як його вимірюють. Ідея проєкту об'єднала багато еко ініціатив і стала живим індикатором якості повітря.

Автор проєкту – Валерій Коршунов є засновником та головою правління Європейсього Інституту Чорнобиля, автор численних культурно-соціальних проєктів про Чорнобиль, серед яких - проєкція прапора на Арку, Чорнобильське Сяйво, мобільний додаток Чорнобиля CHRNBL, виставки ARTEFACT, міжнародних культурних та освітніх XR-проєктів.

Сайт: https://kyivkyt.com/

Соцмережі: https://www.facebook.com/KyivWhale,

https://www.instagram.com/kyivwhale

ГО “Європейський Інститут Чорнобиля” – українська організація на перетині екології, науки, культури та освіти, яка через публічні проєкти й інноваційні формати робить складні теми довкілля зрозумілими для людей.

Сайт/соцмережі: https://chornobyl.eu/

https://www.facebook.com/EuropeanInstituteOfChernobyl/

Let’s Do It Ukraine – всеукраїнський екологічний рух і громадська організація, що об’єднує громади, волонтерів, бізнес і місцеву владу навколо практичних дій для чистоти та відповідального поводження з відходами: прибирань, сортування, екопросвіти та залучення людей до екологічної відповідальності. Рух є українською частиною міжнародної мережі Let’s Do It World і виконує роль національного координатора World Cleanup Day в Україні.
Сайт/соцмережі: https://www.facebook.com/letsdoitukraineeco

Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник – це природоохоронна територія в межах Чорнобильської зони відчуження, створена для збереження та відновлення природних екосистем, охорони біорізноманіття і проведення наукових досліджень. Заповідник поєднує функції охорони природи, наукового моніторингу (зокрема стану довкілля та водних ресурсів) і екологічної просвіти, демонструючи, як за умов мінімального втручання людини та належного управління природні системи здатні відновлюватися навіть на територіях, що зазнали масштабного техногенного впливу – чи потрібен він тут, чи вже в окремий пресреліз його згадуємо

Сайт/соцмережі: https://www.facebook.com/zapovidnyk2018

PartArt4OW (Participatory Art for Society Engagement with Ocean and Water) – EU-funded міжнародний проєкт, що об’єднує мистецтво, науку та громадянську участь, аби посилити суспільну увагу до викликів океану та внутрішніх вод і підтримати практики партисипативного мистецтва (Participatory Art Initiatives) для тем водних екосистем і біорізноманіття. Проєкт реалізується в межах EU Mission “Restore our Ocean and Waters by 2030”, а також зазначається як підтриманий/узгоджений з рамкою Ocean Decade (UN Decade of Ocean Science). Його мета – будувати зв’язки між митцями, науковцями, локальними спільнотами та громадянами, створювати емоційне залучення, підвищувати обізнаність і підсилювати дії на підтримку сталих політик щодо океану й вод.

Аналітичний огляд стану водних ресурсів та загроз екологічному стану (дані 2025–2026)

Екологічні катастрофи в Чорному морі

1. Забруднення мазутом: Внаслідок аварії танкерів «Волгонефть» у грудні 2024 року в море потрапило понад 5000 тонн мазуту. Витоки з уламків суден фіксуються вздовж узбережжя навіть на початку 2026 року.
2. Масштабний вилив олії: Після атаки на порт «Південний» наприкінці 2025 року тисячі тонн соняшникової олії потрапили у воду. У лютому 2026 року шторми винесли залишки полімеризованої олії на площі понад 10 000 м² у НПП «Тузлівські лимани».
3. Вплив на фауну:

• Через військові сонари та вибухи загинуло понад 50 000 дельфінів. Потужні звукові сигнали вражають внутрішнє вухо тварин, через що вони втрачають орієнтацію та здатність полювати.
• Понад 50% популяції мідій біля Одеси знищено, що позбавило море природних фільтрів. Мідії є природними фільтрами моря; їх масова загибель через зміну солоності та токсини (наслідок Каховської трагедії) підірвала здатність екосистеми до самоочищення.
• Птахи: Тільки внаслідок виливу олії наприкінці 2025 року загинуло близько 2000 водоплавних птахів.

Спадщина Каховської катастрофи. Підрив Каховської ГЕС у червні 2023 року залишається найбільшою екологічною катастрофою сучасності, наслідки якої Україна відчуватиме десятиліттями.

• Вплив на водні ресурси та екосистеми: З руйнуванням греблі було втрачено 14,4 км³ води, а 1944 км² дна водосховища було осушено. Це спричинило повне знищення середовища існування для 43 видів риб, 20 з яких мали промислове значення. Гігантська хвиля прісної води, що винесла тисячі тонн хімікатів та сміття у Чорне море, спричинила різке опріснення, що стало головною причиною загибелі мідій.
• Токсична загроза. Найбільша прихована загроза – оприлюднений у 2025–2026 роках аналіз осадів. Протягом 70 років водосховище накопичувало відходи важкої промисловості Запоріжжя та Дніпра. На оголеному дні виявлено 83,3 тисячі тонн важких металів (свинець, кадмій, миш'як). Під час опадів ці речовини вимиваються і потрапляють у нижню течію Дніпра, створюючи довгострокові ризики для здоров'я.

Безпека річок та пляжів (дані 2025-2026)

Через пошкодження очисних споруд моніторинг показує:

• Невідповідність нормам: 24% проб води не відповідають мікробіологічним показникам, 36,8% – хімічним.
• Критичні зони: У Миколаєві бактеріальне забруднення перевищувало норму у 24 рази.
• Заборони: Пляжний сезон повністю закритий у Донецькій, Запорізькій, Харківській та Херсонській областях. У Києві, Вінниці, Житомирі та Дніпропетровщині більшість офіційних пляжів визнані небезпечними.

Війна змінила гідрологічний режим. Навіть глибокі свердловини потребують перевірки через «підсос» поверхневих забруднень після обстрілів нафтобаз.

План "Б": Автономне очищення та захист

Підготовка до зникнення води на 72 години є обов'язковою.

• Запас: 3 літри для пиття та 10–12 літрів для гігієни на особу на добу.
• Ступені очищення:
  1. Фільтрація від механічних часток.
  2. Відстоювання (24 години).
  3. Знезараження: Кип'ятіння (10 хв) або хлорні таблетки.
• Важливо: Побутові фільтри зворотного осмосу є найбільш надійними проти хімічного забруднення та важких металів. Кип’ятіння рятує лише від бактерій.

Обізнаність та розуміння ситуації – наш головний захист. Ми закликаємо громади об’єднуватись та тестувати воду у ваших локальних водоймах. Від нашого розуміння ситуації та громадського контролю сьогодні залежить добробут України завтра.