
Уявіть собі словник, де кожне слово — це не просто визначення, а цілий всесвіт художніх образів, що народжуються з болю, надії та трансформації. Саме такий унікальний глосарій мистецтва створюють куратори виставки «Мистецтво після 2000-го. Глосарій», яка триватиме з 18 липня по 24 серпня 2025 року в Національному центрі «Український Дім».
Мистецтво як пророцтво — коли художники передбачають майбутнє
Виставка сучасного мистецтва стає дзеркалом епохи, де відбиваються не лише сьогоденні реалії, а й передчуття завтрашніх змін. Як писав французький філософ Мішель Фуко: «Мистецтво не відтворює видиме, а робить видимим». Саме цю концепцію втілюють 70 українських митців, чий творчий шлях розпочався після зламу тисячоліття.
Сучасне українське мистецтво після 2000 року постає як сейсмограф суспільних процесів. Художники інтуїтивно вловлюють соціокультурні зрушення ще до їхнього очевидного прояву, формуючи новий погляд на світ. Це не просто ілюстрація подій, а повноцінний засіб вираження трансформацій, що відбуваються в колективній свідомості.
Експозиція в Українському домі побудована як інтелектуальна подорож крізь мистецький словник першої чверті XXI століття. Куратори Тетяна Кочубінська, Валерій Сахарук, Олександр Соловйов та Катерина Цигикало створюють альтернативний, поетичний лексикон, натхненний мистецькими роботами, виставками та філософськими концепціями.
Сім ключів до розуміння сьогодення
Символічна мова мистецтва розкривається через сім унікальних термінів, кожен з яких стає окремим розділом виставки:
- «Пам'ятникам не ставлять пам'ятники» — це поняття досліджує, як мистецтво XXI століття переосмислює історичну пам'ять. У роботах сучасних художників України монументальність минулого зустрічається з крихкістю сьогодення, створюючи нову археологію часу.
- «Тіло, яке хоче бути ландшафтом» — термін, що розкриває взаємодію особистого та універсального. Українські митці досліджують, як індивідуальний досвід перетворюється на колективний наратив, а людське тіло стає картою емоційної географії.
- «Дифузія ідентичності» — концепція, що відображає текучість сучасної самоідентифікації. В умовах глобалізації та цифрової революції творчий шлях митців стає пошуком нових форм самовизначення.
- «Пропаганда світу моєї мрії» — поняття, яке досліджує, як мистецтво створює альтернативні реальності. Мистецькі роботи стають не відображенням дійсності, а конструюванням нових світів можливостей.
- «Суспільство спектаклю» — термін, запозичений у французького філософа Ґі Дебора, розкриває, як українське мистецтво після 2000 реагує на медіатизацію повсякденного життя.
- «Активна оптика часу, що проходить зі швидкістю світла» — концепція Поля Вірільо, яка досліджує прискорення історичного часу та його вплив на художню практику.
- «Війна написів» — останній термін глосарія, що набуває особливого значення в контексті сучасних викликів, з якими стикається українська культура.
Голоси покоління — художники, що формують майбутнє
Особливу увагу привертають роботи Дани Кавеліної, Крістіни Мельник, Стаса Волязловського, Катерини Лисовенко, Даніїла Ревковського та Андрія Рачинського, а також концепції Ґі Дебора й Поля Вірільо — вони стали основою для формування ключових понять глосарія.
Виставки в Києві 2025 рідко збирають таку репрезентативну колекцію сучасних художників України. Серед учасників — визнані майстри та молоді таланти: Михайло Алексеєнко, Катерина Алійник, Артгрупа SVITER, Ян Бачинський, Юлія Беляєва, Анатолій Бєлов, Євгенія Бєлорусець, Назар Білик, Юрій Болса, Катерина Бучацька, Відкрита група, Стас Волязловський, Данило Галкін, Улі Голуб, Софія Голубева, Ольга Єрємєєва, Катерина Єрмолаєва, Юлія Захарова, Анна Звягінцева, Гамлет Зіньківський, Добриня Іванов, Соня Ісупова, Дана Кавеліна, Нікіта Кадан, Жанна Кадирова, Оксана Казьміна, Тарас Каменной, Алевтина Кахідзе, Аліна Клейтман, Яна Кононова, Аліна Копиця, Євген Коршунов, Юлія Костерєва і Юрій Кручак, Віталій Кохан, Ольга Кузюра, Марія Куліковська, Саша Курмаз, Антон Лапов, Катерина Лисовенко, Ярема Малащук і Роман Хімей, Кристина Мельник, Роман Михайлов, Роман Мінін, Лада Наконечна, Сергій Петлюк, Вікторія Підуст, Юрій Пікуль, Маргарита Половінко, Сергій Попов, Даніїл Ревковський і Андрій Рачинський, Р.Е.П., Микола Рідний, Степан Рябченко, Антон Саєнко, Олексій Сай, Денис Саліванов, Іван Світличний, Каріна Синиця, Станіслав Туріна, Віктор Харкевич, Максим Ходак, Леся Хоменко, Сана Шахмурадова-Танська, Анна Щербина, Ігор Чекачков, Даша Чечушкова, Давид Чичкан, fantastic little splash, ruїns collective, SOSка.
Проєкт демонструє еволюцію художньої мови, що постійно змінюється разом із часом, шукаючи нові, співзвучні йому форми висловлювання. Кожен термін глосарія розкривається через конкретні твори, створюючи діалог між філософською концепцією та її художнім втіленням. Це не статичний словник, а живий організм, що дихає енергією творчості та інтелектуальних пошуків.
Простір для рефлексії — Національний центр Український Дім
Вибір локації для виставки не випадковий. Національний центр «Український Дім» стає символічним простором для переосмислення культурної спадщини. Тут історія зустрічається з сучасністю, а традиція — з експериментом. Виставка стає не просто експозицією творів, а платформою для діалогу про майбутнє української культури.
Організатори проєкту разом з ГО «Платформа культурних ініціатив» створюють унікальний досвід, який виходить за межі традиційної виставкової практики. Це спроба картографувати культурну свідомість епохи через призму художніх висловлювань.
«Мистецтво після 2000-го. Глосарій» запрошує глядачів не просто спостерігати, а активно брати участь у процесі осмислення сьогодення. Кожен відвідувач стає співавтором цього унікального словника майбутнього.
Адреса: м. Київ, вулиця Хрещатик, 2
Джерело: https://www.facebook.com/ukrdim