У Центральному будинку художника з 21 листопада до 7 грудня 2025 року працює всеукраїнська виставка «Діти – Дерево Життя» – масштабний культурно-мистецький проєкт, присвячений Дню Збройних Сил України. Експозиція об'єднує понад сотню творів сучасного українського мистецтва: живопис, графіку, скульптуру та декоративно-ужиткові роботи, що досліджують найболючішу тему війни – долю українських дітей.
Це не просто виставка в Києві. Це мистецьке свідчення епохи, коли дитинство мільйонів українців опинилося під обстрілами, коли малеча втрачала домівки, переживала депортації з окупованих територій і дивилася смерті в очі. Художники різних поколінь та шкіл відповіли на цей виклик – створили образи, що стали водночас криком болю і гімном життю.
Дитина в українській культурі – від міфу до сучасності
В українській традиції дитина ніколи не була просто «маленькою людиною». Це золоте зерно роду, жива нитка між минулим і майбутнім, носій пам'яті предків. Український світогляд століттями ставив дитину в сакральний центр родини, оберігаючи її як найвищу цінність і джерело надії. Фольклорні колискові, обрядові пісні, вишиті рушники з оберегами – вся культурна спадщина свідчить про це.
Символ Дерева Життя, що пронизує українську міфологію та орнаментику, розкриває космогонічну роль дитини у Всесвіті. Це древній архетип єднає три виміри буття: коріння (підземний світ предків і минулого), стовбур (земне життя сучасності) та крона (небесна сфера майбутнього). Діти в цій метафорі – одночасно молоді пагони, що тягнуться до сонця завтрашнього дня, і нове коріння, яке передає енергію роду далі. Вони – чисті, незахищені, але наповнені величезною потенційною силою. Саме тому громада завжди брала на себе оберегову функцію щодо дітей, благословляючи їх на довге щасливе життя.
Сучасні українські художники продовжують цю традицію. Але тепер до неї додається гострота воєнної травми. На полотнах дитина стає найпотужнішим символом незламності нації. Її усмішка крізь сльози, гра серед руїн, безпосередність всупереч жахам – це світло, що розганяє морок окупації. Багато майстрів звертаються до класичного образу Богородиці Оранти з Немовлям, але переосмислюють його через призму сьогодення. Мадонна перетворюється на звичайну українську матір – міцний стовбур, що захищає свою крону від бурі. Це відлуння культу матері-берегині, відповідальної за продовження життя і збереження традицій навіть у найстрашніші часи.
Виставка як терапія і як заклик
«Діти – Дерево Життя» – це не просто погляд на дітей очима дорослих. Це спроба побачити світ їхніми очима – незахищеними, але повними віри. Експозиція у виставкових залах Національної спілки художників України стає простором, де горе зустрічається з красою, а біль – із надією. Художники використовують насичені, чисті кольори, щоб передати невичерпну життєву енергію дитячого світу. На роботах діти зображені в русі, у грі, у взаємодії з природою – це підкреслює їхню органічну гармонію з буттям, яку не може зламати навіть повномасштабна війна.
Проєкт під кураторством Тамари Чернявської нагадує: діти – не просто частина нашого життя. Вони є його смислом і рушійною силою. Кожна робота закликає глядача взяти відповідальність – стати міцною землею для цього могутнього і прекрасного Дерева Життя, яке має вирости всупереч усім бурям.
Практична інформація
Адреса: Центральний будинок художника, вул. Січових Стрільців, 1-5, Київ
Дати: 21 листопада – 7 грудня 2025 року
Режим роботи: щодня, крім вівторка, з 12:00 до 18:00
Джерело: Національна Спілка Художників України https://www.facebook.com/NUAU1938