17 жовтня 2025 року в «Медіацентрі Україна» відбулася презентація VR KOLO — революційного проєкту, який об'єднав п'ять українських музеїв у єдиний простір віртуальної реальності. Це перша в Україні мережа музеїв у VR, що дозволяє відвідувачам миттєво переміщатися між Черніговом, Хортицею, Охтиркою, Прилуками та Дубном, просто одягнувши VR-шолом. Проєкт реалізовано за підтримки Українського культурного фонду у партнерстві з Forward Inc. та БО «Фонд розвитку музеїв». Віртуальна реальність у музеях перестала бути фантастикою — вона стала інструментом збереження історії.
Технології рятують спадщину — народження VR KOLO
Війна в Україні знищила сотні культурних пам'яток. За даними ЮНЕСКО, станом на 2025 рік пошкоджено понад 340 об'єктів культурної спадщини. Але цифровізація музеїв перетворилася на щит проти забуття. VR KOLO доводить: культурні цінності можна не просто зберегти, а й повернути до життя у віртуальному просторі з автентичними текстурами, світлом, звуками та атмосферою. Оцифровані артефакти, втрачені через окупацію чи руйнування, знову стають доступними. Це не архів. Це воскресіння.
«Віртуальна реальність музеїв — це спосіб зберегти й повернути спадщину до життя, перетворити музей на місце дії, а не лише споглядання», — пояснює Антон Шинкарук, голова ГС «Центр цифрової історії». VR KOLO створює сталу інфраструктуру, яка працює щодня та оновлюється новими виставками. Це нова музейна культура, де спадщина стає живою, доступною і об'єднуючою силою для всієї нації.
Як сказав Вальтер Беньямін, німецький філософ і культуролог: «У епоху технічної відтворюваності мистецтво втрачає ауру, але здобуває безмежність доступу». VR KOLO підтверджує цю тезу — технології віртуальної реальності дарують українській спадщині нове дихання.
П'ять музеїв — один цифровий всесвіт
Мережа музеїв VR охоплює п'ять інституцій, кожна з яких отримала власну віртуальну локацію:
Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів Стародавній» зберігає пам'ятки княжої доби, що датуються ХІ–ХІІІ століттями. У віртуальному музеї України відвідувачі можуть побачити Спаський собор і Борисоглібський собор в їхній первісній красі.
Національний заповідник «Хортиця» — серце козацької історії. Віртуальна екскурсія Хортицею переносить у часи Запорізької Січі, дозволяє відчути дух вільності та боротьби за незалежність.
Охтирський міський краєзнавчий музей зберігає колекції, що розповідають про північно-східну Слобожанщину, народні промисли та життя регіону від давнини до сучасності.
Прилуцький краєзнавчий музей представляє археологічні знахідки, етнографічні скарби та спадщину Полтавщини.
Державний історико-культурний заповідник міста Дубно охороняє Дубенський замок XVI століття та колекції, пов'язані з магнатським родом Острозьких.
Творча команда під керівництвом креативного директора Валерія Коршунова створила для кожної інституції унікальну віртуальну екскурсію, враховуючи характер колекцій та локальні історичні наративи. «Ми будуємо живу екосистему: під кожен музей — свій віртуальний рівень, своя логіка руху, голоси місцевої історії», — розповідає Коршунов. Це подорож Україною, а не просто перегляд 3D-об'єктів.
Відео з презентації проєкту:
Більше ніж технології — 120 оживлених історій
Проєкт VR KOLO вже представляє понад 120 цифрових експонатів. Кожен має власну розповідь: від стародавніх артефактів скіфських часів до об'єктів, пошкоджених під час російських обстрілів. 3D сканування артефактів дозволяє роздивитися найдрібніші деталі — орнаменти на кераміці, тріщини на старовинних іконах, патину на бронзових виробах. Унікальність віртуальних турів для музеїв полягає в тому, що найцінніший артефакт можна вивчити в максимальному наближенні, збільшити тендітні елементи та навіть взяти у віртуальні руки. Те, що неможливо в реальному залі через міркування безпеки, стає буденністю у VR.
Порівняймо: традиційна музейна вітрина тримає відвідувача на відстані метра від експоната. Віртуальна реальність скорочує цю дистанцію до нуля. Ви можете обертати скіфську амфору V століття до н.е., наблизити зображення на козацькій шаблі, прочитати вицвілий напис на стародавньому документі. Музейна освіта для дітей набуває нового виміру: замість нудних текстів на табличках — захоплююча інтерактивна подорож історією.
Виконавчий директор БО «Фонд розвитку музеїв» Дмитро Маслов наголошує: мережа VR KOLO побудована на партнерстві з інституціями, які мають досвід цифровізації і готові рухатися далі. «Кожен музей отримує власну VR-зону, яка залишається працювати на постійній основі», — пояснює Маслов. Команди проходять навчання та беруть на себе щоденне адміністрування, оцифрування й оновлення контенту. Це не тимчасова фестивальна інсталяція, а модель стійкого розвитку.
Музейні інновації в Україні часто зіштовхуються з браком ресурсів. VR KOLO пропонує готове рішення: технічний аудит, навчальні програми, супровід запуску віртуальних зон. Інвестиція в одну VR-зону окупається зростанням відвідуваності на 40-60% за перший рік роботи — такі дані показують пілотні проєкти в європейських музеях.
Голоси музейників — досвід перших учасників
Під час панельної дискусії музейні фахівці поділилися першими враженнями від роботи з VR KOLO.
Людмила Міщенко, директорка Охтирського міського краєзнавчого музею, назвала VR-зону знаком стійкості міста: «Навіть у воєнний час культура лишається відкритою і доступною для тих, хто не міг прийти раніше — дітей, людей з інвалідністю, внутрішньо переселених осіб». Інклюзивні музейні практики стали реальністю завдяки технологіям.
Світлана Охріменко, заступниця гендиректора Національного заповідника «Хортиця», підкреслила освітню цінність проєкту: «Навчання команди дало інструменти для щоденної роботи з новими медіа та впровадження доступних для всіх практик». Безбар'єрний доступ до культури перестав бути гаслом — він став технічною можливістю, закладеною в програмне забезпечення.
Маргарита Ткаченко, молодша наукова співробітниця Прилуцького краєзнавчого музею, відзначила вплив на молодь: «Молодь обожнює нові технології та інтерактив. Тепер музей — це пригодницька подорож, де діти можливо вперше побувають у віртуальній реальності і зможуть одягнути VR-шолом не для гри, а для знайомства з власною історією». Навчання через VR виявилося ефективнішим за традиційні екскурсії: за даними психологічних досліджень, занурення у віртуальне середовище підвищує запам'ятовування інформації на 75% порівняно з пасивним спостереженням.
Чому VR KOLO важлива для всієї України
Значення проєкту виходить далеко за межі технологічних експериментів.
Для держави VR KOLO — інструмент модернізації музейної мережі, що поєднує збереження спадщини, освіту та цифрову безпеку культурних цінностей під час війни. Технології віртуальної реальності стають частиною національної стратегії захисту історичної пам'яті.
Для регіонів — можливість посилити культурний туризм в Україні та локальну ідентичність, створити нові точки культурного тяжіння і робочі місця для IT-фахівців, дизайнерів, музейників. Невеликі міста отримують шанс заявити про себе через віртуальні подорожі Україною.
Для суспільства — міст між минулим і майбутнім, де історія стає відчутною завдяки субтитрам, аудіоописам і простим механікам взаємодії. Доступні музеї для всіх означають справжню демократизацію культури: мешканець села на Закарпатті може досліджувати скарби Чернігова, а дитина з Маріуполя, що опинилася в евакуації, — відвідати віртуальну Хортицю.
Для міжнародних партнерів — зрозумілий формат підтримки з вимірюваним результатом: навчені команди, працюючі VR-зони, зростання відвідуваності та нові освітні програми. Інвестиції в цифровізацію дають конкретні показники ефективності.
Запис трансляції події:
Проєкт реалізовано за підтримки Українського культурного фонду.
Контакти для партнерств і медіа:
https://www.facebook.com/VRKolo/
https://www.instagram.com/vrkolo/
http://www.vrkolo.com/
Відкрита мережа — майбутнє для кожного музею
Команда VR KOLO анонсувала розширення мережі та відкритість до співпраці з музеями, міськими громадами, освітніми інституціями та міжнародними донорами. За запитом учасники отримають технічний аудит наявної інфраструктури, навчальні програми для персоналу і повний супровід запуску VR-зон у своїх містах.
«Наша мета — щоб віртуальний простір став нормою для кожного українського музею, незалежно від географії чи розміру колекції», — підсумовує Дмитро Маслов. Музейні інновації не мають бути привілеєм столичних інституцій. VR технології в музеях — це доступний інструмент, який може змінити культурний ландшафт усієї країни.
Проєкт VR KOLO доводить: війна може руйнувати будівлі, але не може знищити пам'ять, якщо ми захищаємо її цифровими технологіями. Віртуальна реальність — це не втеча від реальності, а спосіб її збереження та примноження. Кожен оцифрований експонат — це акт опору забуттю. Кожна віртуальна екскурсія — це подорож у майбутнє, де українська культура залишається живою, незалежно від обставин.