Уявіть собі колір, який можна почути, відчути його температуру на шкірі, вловити його щільність у повітрі. У галереї Кузня на Подолі відкривається виставка «More colour» – проєкт, де колір перестає бути інструментом і стає головним героєм. Шість сучасних українських художників створили простір, де живопис звучить як музика, а абстрактне мистецтво розмовляє мовою особистих спогадів.
Ця виставка сучасного мистецтва – не про розповіді чи сюжети. Це про досвід присутності тут і зараз. Колір тут автономний, самодостатній, такий що не потребує пояснень.
Художники виставки: Антон Саєнко, Іван Олійник, Марія Присяжнюк, Ігор та Артур Спаські, Артур Музо, Ярина Федорів.
Колір як портал
«Колір – це не тільки те, що ми бачимо очима», – стверджують куратори виставки. Він поглинає увагу, резонує з внутрішніми станами, активує індивідуальні спогади глядача. На полотнах Антона Саєнка, Івана Олійника, Марії Присяжнюк, братів Ігоря та Артура Спаських, Артура Музо й Ярини Федорів колір працює як тригер пам'яті – не буквальної, а емоційної. Не фіксованого спогаду, а радше його відчуття.
Кожен відвідувач арт-події бачить своє. Червоний може пахнути дитинством у бабусиній хаті, синій – морем, яке ви востаннє бачили п'ять років тому. Жовтий звучить як сміх. Це мистецтво для тих, хто готовий дозволити собі відчувати, а не тільки дивитися.
У фокусі експозиції – три елементи: колір, текстура і світло. Світло пробивається крізь шари фарби, як сонце крізь хмари перед грозою. Форма розчиняється, контури тануть. Матеріальність полотна стає способом наповнити галерейний простір енергією. Все це разом створює те, що куратори називають «концентрованою субстанцією присутності» – стан максимальної напруги за мить до вибуху. Або катарсису.
Галерея Кузня – де історія зустрічається з contemporary art
Простір має значення. Галерея Кузня – це не безлике приміщення, а врятована історична пам'ятка, захована у глибоких дворах Подолу на вулиці Нижній Вал, 37/20. Це місце повторює траєкторію всієї української культури: забуте, майже знищене, але відновлене завдяки ентузіастам.
За романом Валер'яна Підмогильного «Місто» тут жив головний герой Степан Радченко – символ людини на межі епох, роздертої між традицією та модерністю. Підмогильний, один із «розстріляного відродження», писав про Київ 1920-х як про місто контрастів. Сьогодні Кузня продовжує цю традицію, але вже засобами візуального мистецтва.
Це арт-простір Києва, який став точкою тяжіння для молодих митців і творців. Тут історична пам'ять не музеєфікується, а живе поруч з актуальними художніми пошуками. Стіни пам'ятають ковальський молот, а зараз резонують від дискусій про сучасний живопис.
Художники виставки – шість голосів однієї теми
Антон Саєнко працює з кольором як з матерією, що має власну вагу. Його полотна важкі, щільні, майже скульптурні. Іван Олійник, навпаки, розчиняє форму до стану прозорості – його колір легкий, ефемерний, наче зітхання. Марія Присяжнюк досліджує межу між живописом та інсталяцією, додаючи тактильність до візуального досвіду.
Брати Ігор та Артур Спаські створюють діалог між двома художніми мовами – їхні роботи як розмова, де одне полотно відповідає іншому. Артур Музо експериментує зі світлом, яке стає повноцінним учасником композиції. Ярина Федорів працює з температурою кольору – її картини можна відчути шкірою: одні випромінюють тепло, інші – холод.
Разом ці шість сучасних художників України створюють поліфонію, де кожен голос самостійний, але всі вони говорять про одне – про силу кольору, який не потребує сюжету.
Практична інформація для відвідувачів
Відкриття виставки: 16 січня 2026 року о 18:00
Тривалість: 16 січня – 26 лютого 2026
Режим роботи: щодня з 9:00 до 20:00
Адреса: галерея Кузня, Київ, вул. Нижній Вал, 37/20 (Поділ)