
Галерея Триптих Арт запрошує на виставку сучасного мистецтва «Відбиток часу» української художниці Ірини Лопатюк. Експозиція працюватиме з 17 по 30 січня 2026 року в серці Києва, на вулиці Десятинна, 13. Це художня подія, де глядачі зможуть побачити, як абстрактний живопис перетворює невловиму категорію часу на відчутну матерію, що залишає сліди на полотні.
Відкриття виставки відбудеться 17 січня, у суботу, о 16:00.
Час як матеріальна субстанція – концепція проєкту
Проєкт «Відбиток часу» об'єднує серію живописних робіт, де українська художниця Ірина Лопатюк досліджує феномен часу через візуальну мову абстракції. Час тут постає не як абстрактне поняття, а як фізична категорія – щось, що можна відчути крізь текстури, шари фарби та фрагментовані структури. Це мистецтво пам'яті, де кожен мазок стає свідченням минулого.
У традиційному живописі ми звикли бачити час через зміну пір року на пейзажах або через вікові тріщини на портретах. Лопатюк іде іншим шляхом. Її полотна – це простір, де час не тече лінійно, а накопичується, ущільнюється, залишає відбитки подібно до геологічних пластів у товщі землі. Як писав Марсель Пруст: «Справжнє відкриття – це не пошук нових земель, а новий погляд».
Художниця працює з поверхнею як із живим організмом. Кожен шар фарби – це окремий часовий пласт, кожна подряпина чи текстурне нашарування – це слід події, що вже відбулася. Це концептуальне мистецтво, яке вимагає від глядача не швидкого споживання образів, а сповільненого, медитативного погляду.
Текстурний живопис – мова присутності без фігури

Роботи виставки «Відбиток часу» позбавлені конкретних персонажів чи сюжетних ліній. Натомість Ірина Лопатюк створює візуальну мову присутності без фігури – тканина, камінь, земля та світло стають головними героями експозиції. Ці матеріали в руках художниці перетворюються на носіїв досвіду, на свідків того, що вже минуло.
Тканина на полотнах Лопатюк зберігає пам'ять про дотик. Камінь фіксує вічність у протиставленні до швидкоплинності. Земля нагадує про циклічність природи та руйнування. Світло проявляє те, що приховане. Усі ці елементи разом формують складну метафору людського існування в часі.
У сучасному мистецтві України таке звернення до матеріальності та тактильності набуває особливого значення. Після років турбулентності художники шукають способи зафіксувати досвід, який неможливо висловити словами. Абстрактний живопис Лопатюк пропонує саме таку можливість – говорити про пам'ять мовою текстур і шарів.
Архів відчуттів – як читати простір виставки
«Відбиток часу» фіксує не події, а їхні наслідки. Відлуння руху замість самого руху. Після шуму свята, коли гості розійшлися, а простір зберігає їхню присутність. Тиша руїни, яка голосніша за будь-які слова. Це мистецтво слідів, а не об'єктів.
Як це працює на практиці? Уявіть собі стару цегляну стіну, яку відреставрували, але залишили фрагменти старої штукатурки. Кожен шар розповідає свою історію – від першого будівництва до останнього ремонту. Роботи Лопатюк функціонують за подібним принципом: глядач бачить не фінальну картину, а палімпсест – багаторівневу структуру, де кожен рівень має власне значення.
Художниця використовує техніку нашарування фарби (імпасто), де товщина мазка стає важливою частиною висловлювання. У деяких місцях фарба наноситься тонким прозорим шаром, немов спогад, що вивітрюється. В інших – густо й рельєфно, наче травма, що не відпускає. Це текстурний живопис, де дотик стає таким само важливим, як і зір.
Експозиція в галереї Триптих Арт побудована як просторова інсталяція. Роботи розташовані так, щоб глядач міг обійти їх, побачити гру світла на текстурах, відчути зміну настрою від полотна до полотна. Це не просто виставка картин – це архів відчуттів, де кожна робота – окремий документ про минуле.
Практична інформація для відвідувачів
Що: виставка сучасного мистецтва «Відбиток часу», Ірина Лопатюк
Де: галерея Триптих Арт (Triptych Art), вулиця Десятинна, 13, Київ
Коли: 17–30 січня 2026 року
Відкриття: 17 січня (субота) о 16:00
Instagram: https://www.instagram.com/triptychart.gallery/
Facebook: https://www.facebook.com/triptychart.gallery/