З 13 грудня 2024 до 26 січня 2025 року у Національному музеї декоративного мистецтва України триватиме виставка "Прозорість", що представляє твори художнього скла, вітражного мистецтва, графіки та живопису.
Виставка "Прозорість" стала унікальним простором, де зустрічаються різні техніки та матеріали: від монументальних вітражів до камерних графічних аркушів, від сучасних експериментів до класичних форм. Кожен експонат розповідає власну історію про красу, світло та незламність українського мистецтва. Чотири видатні майстри — три сучасні мисткині та легенда українського художнього скла — об'єдналися, щоб показати, як світло перетворює звичайні матеріали на витвори мистецтва.
Експозиція представляє твори:
- Лариси Піші @larysa_pisha - серія авторських вітражів із флористичними мотивами
- Оксани Стратійчук @oksana.stratiychuk - графічні композиції з квітковими зображеннями
- Олени Придувалової @olenapryduvalova - живописні роботи в техніці гуаші
- Івана Аполлонова (1933-2018) - твори зі скла з музейної колекції
Лариса Піша — майстриня вітража
Влітку 2024 року художниця створила колекцію вітражів у техніці ф'юзінгу - спікання скла в муфельній печі. Кожен твір має унікальний центральний елемент, навколо якого вибудовується спонтанна композиція. Серед робіт представлені: "Волошка", "Трилисник", "Червона квітка", "Бабусина квітка", "Бурхлива зелень", "Свіжий вітер".
Лариса Піша працює з вітражами понад 25 років. Її професійна діяльність охоплює створення камерних вітражів, розробку монументальних проєктів та реставрацію старовинних пам'яток мистецтва.
За задумом художниці, кожна робота стає символом внутрішнього щастя та джерелом світла, незалежно від зовнішніх обставин. Сама назва серії народилася у "темні часи" як відповідь на потребу в красі та надії.
Іван Аполлонов — майстер художнього скла, українська школа скла
У експозиції представлені знакові роботи майстра з музейної колекції:
- Композиції: "Ранок Київської Русі", "Узлісся", "Верби", "Тополі", "На рідних луках",
- Вази: "Соняшники", "Ювілейна", "Каштани Києва", "Плахта", "Квіти", "Маківка".
Іван Аполлонов здобув освіту в Кременчуцькому художньо-ремісничому училищі (1949-1951) та Ленінградському вищому художньо-промисловому училищі ім. В.Г. Мухіної (1952-1960). З 1960 року працював на Київському заводі художнього скла, де створив серію унікальних творів: вазу "Півень", набори "Баба", "Ведмедик", "Адам і Єва".
Олена Придувалова — художниця, що малює душу Києва
Олена Придувалова, народжена в Києві 1960 року, представила на виставці роботи з п'яти серій живопису: "Київський щоденник", "Алхімія", "Інтер'єри старого будинку", "Травень. Серпень", "Київзеленбуд". У її гуашевих композиціях оживають букети, трави, дерева, міські пейзажі та інтер'єри.
Художня освіта: Республіканська художня середня школа ім. Т. Г. Шевченка (1979), Київський державний художній інститут (1986), майстерня С. Подерв'янського, навчання в майстернях О. Титова та О. Крилової.
Професійні досягнення:
- Лауреатка І премії "Видатні художниці України" (1998)
- Членкиня Національної спілки художників України з 1999 року
- Активна учасниця виставок з 1990 року
Особливість творчого стилю Придувалової - використання яскравих кольорів у техніці гуаші, яку вона порівнює з фресковим живописом. На її мистецьке бачення вплинуло дитинство, проведене за кулісами оперного театру, де працювала її тітка.
Оксана Стратійчук — квіти та трави в графіці
На виставці "Прозорість" художниця представила серію витончених графічних композицій з квітковими мотивами: "Килим. Плющі", "Французький натюрморт", "Квіти у скляній вазі", "Цукіні", "Осінній букет".
Роботи Стратійчук продовжують тему жіночої краси через символізм квітів і рослин. У своїх композиціях художниця поєднує делікатну графічну техніку, кольорові акценти, зображення квітів і трав та вишукану композиційну побудову.
За словами кураторки виставки Діани Клочко: «Поєднання скла, рослин, квітів відтінятиме ідею «морозних пагонів на шибках»: по контрасту із сезоном запропонована мисткинями ідея чіткого і ясного бачення того, що відбувається у нашому житті, є усвідомленим переживанням того факту, що світло перемагає, а тендітність, крихкість кожного дня життя зігріта грою його променів.
Прозорість як майстерне і вільне висловлення свого творчого кредо – чи може бути щось більш життєствердне, ніж таке утвердження нашої спільної віри в перемогу правди над потворністю, страхом й ентропією?» 
Адреса музею: м. Київ, вул. Лаврська 9, корпус 2.
Сторінки музею:
https://www.instagram.com/ukr_decorative_art_museum/
https://www.facebook.com/DecArtMuseum