
13 листопада в Національному культурному центрі «Український Дім» у Києві відбулася панельна дискусія «ГЕРОЇЧНА НАЦІЯ — НАЦІЯ ГЕРОЇВ» яку було присвячено актуальній темі «Формування образу Національного героя через призму кіноіндустрії та мультиплікації». Захід пройшов за підтримки Міністерства культури України.
Дискусія об’єднала відомих режисерів, продюсерів, документалістів та аніматорів, які сьогодні створюють український контент і фактично формують культурну оповідь країни. Головне питання, яке стояло в центрі обговорення: яким є сучасний український герой і як формується його наратив?
Організатори наголосили, що питання формування образу героя є одним з ключових елементів культурної ідентичності та може стати важливою частиною стратегічної комунікації держави.
Участь в обговоренні взяли відомі українські митці:
- Денис Тарасов, режисер фільму «Я — Надія», «БожеВільні».
- Олексій Куліков, легендарний продюсер 3D-фільму «Отріцатєльноє всплитіє».
- Микола Бут, автор документальних робіт «1% війни» та «Гірник».
- Юрій Карагодін, продюсер фільмів «Гірник» та «1% війни».
- Андрій Франчук та Максим Мацвейко, режисер та продюсер анімаційного мультсеріалу «Кото — володар бурі емоцій».
Модератором виступив Євгеній Миронюк - культурний діяч, опікун музею "Код Нації" під патронатом ІІІ Президента України, Віктора Андрійовича Ющенко.
У центрі активного обговорення знаходилися п'ять проєктів, які хоч і дуже різні за жанром та форматом, проте вони так чи інакше присвячені сучасним українським героям.
Хто герой сьогодні?

Перше питання, з якого почалася розмова, звучало просто і боляче:
“Чи потрібен нам герой сьогодні? І що з ним робити?”
Денис Тарасов: «Герої зараз — це абсолютно нормальні люди серед нас. Кожен перший. Бо те, як ми тримаємося, підтримуємо одне одного — це і є героїзм, про який треба говорити, знімати й кричати на весь світ».
Микола Бут звернув увагу на те, що герой не завжди прив’язаний до конкретної постаті: «Герой у фільмі “1% війни” — це вчинок. Ситуація. Те, що має зробити кожен».
Юрій Карагодін зосередився на важливості правдивого образу: «Герой не має бути суперменом — він може втомлюватися й помилятися. Але коли ми говоримо про військових — ми маємо показувати їх сильними й крутими. Бо якщо ми цього не зробимо, за нас це зроблять інші — і зроблять неправильно».
Навіщо нам герой у кіно?
Олексій Куліков пояснив, чому герой є ключовою фігурою в культурі: «Герой — це досвід. Це шана тим, хто зробив щось велике. Це відповідь на питання: на кого орієнтуватися? Історія, яку ми розповідаємо про героя, формує нашу ідентичність. Тому український наратив сьогодні критично важливий».
Герой для дітей: “Кото” як новий образ дитячої сміливості
Тема дитячого контенту стала важливою частиною дискусії. Учасники говорили про те, що дітей потрібно не лише розважати, а й навчати працювати зі страхами, емоціями та досвідом через образи героїв.
Максим Мацвейко: «Кото — це сучасний Котигорошко. Про нього знають усі, але мало хто уявляє, яким він є. Ми оживили його під сучасні сенси: його булава не руйнує, а відбудовує — як чарівна паличка. Кото живе у всіх містах України й допомагає кожному».
Андрій Франчук: «Герої потрібні різні. Ми з Максимом створюємо мультсеріал, щоб показати дітям: зі страхами можна рости — і вчитися їх приручати. Ми зараз шукаємо і створюємо той наратив, який стане героєм майбутнього. Герой — це не лише людина. Герой — це дія, яку людина робить і продовжує робити».
Подія перетворилася на простір, де кожен розповів свою історію, відкрито і з відчутною відповідальністю.
У результаті дискусії учасники дійшли висновку, що:
- український герой має бути чесним, багатовимірним і людяним;
- діти потребують героїв сучасних, зрозумілих і емоційно доступних;
- ми маємо право показувати військових справжніх, а не тільки ідеальних;
- культура — це інструмент стратегічної комунікації держави;
- героїчний наратив сьогодні формує майбутню ідентичність країни;
- зараз дуже важливо підтримувати митців в створенні образу “герой”.
Дискусія стала пошуком питань, яким має бути майбутній герой. Такі події формують простір, де народжуються нові сенси та нові культурні наративи.